Дельфіни, виявляється, не змішують «роботу» й «відпочинок». Нове дослідження показало, що ці морські ссавці використовують різні ділянки океану для спілкування та для пошуку їжі.
Учені з Флоридського атлантичного університету під керівництвом Лорана Шерубена два місяці вели спостереження біля атлантичного узбережжя Флориди. За допомогою автономного підводного апарата — сонячного хвильового глайдера завдовжки 3,7 метра — вони записали 62 години звуків і зібрали дані про температуру, солоність та інші параметри води.
У більш ніж 1600 записах було виявлено сигнали дельфінів. Свисти, які слугують для комунікації та підтримання зв'язку в групі, частіше фіксувалися в прибережних водах. Швидкі клацання для ехолокації, навпаки, переважали в районах із великою кількістю риб, що видають звуки.
Аналіз показав, що на розподіл свистів впливають не лише глибина й температура, а й рівень фонового шуму. Отже, дельфіни, вочевидь, обирають місця для соціальної взаємодії та для полювання з огляду на акустичні умови.
Цікаво, що риби, судячи із записів, затихають при наближенні дельфінів. Це дає змогу припустити, що здобич теж здатна «слухати» хижаків і реагувати на їхню присутність.
Відкриття вказує на акустичну диференціацію місць існування: ту саму ділянку шельфу дельфіни використовують по-різному залежно від поведінки. Така спеціалізація може бути важливою для виживання виду в умовах мінливого середовища.
Результати опубліковано в журналі PeerJ. Автори зазначають, що для ефективної охорони потрібно захищати не один тип місця існування, а кілька різних зон, де тварини виявляють різні види активності.
Дослідники планують продовжити спостереження, щоб зрозуміти, як дельфіни адаптуються до потепління океану, розбудови узбережжя та інших антропогенних чинників.
