Сьогодні Netflix є синонімом індустрії розваг, проте важко повірити, що ще кілька десятиліть тому компанія не мала жодного стосунку до онлайн-кінотеатрів. Початково це був класичний сервіс відеопрокату поштою: за фіксовану щомісячну плату передплатники отримували DVD-диски, переглядали фільми вдома та надсилали їх назад.
Така бізнес-модель виявилася неймовірно успішною. До середини 2000-х років база Netflix налічувала понад 6 мільйонів клієнтів, а сама компанія приносила стабільний і високий прибуток. Здавалося б, навіщо щось змінювати?
Фатальна зустріч із Blockbuster
На хвилі успіху, у вересні 2000 року, співзасновники Netflix Рід Гастінгс та Марк Рендольф вирушили до офісу свого головного конкурента — гіганта індустрії відеопрокату Blockbuster. Їхня пропозиція була максимально простою: купити Netflix за 50 мільйонів доларів.
Проте переговори закінчилися, так і не розпочавшись. За спогадами учасників тієї зустрічі, керівництво Blockbuster буквально висміяло цю пропозицію. Топменеджери мережі визнали ідею отримання фільмів поштою надто нішевою, а саму компанію Netflix — надто дрібним бізнесом, щоб платити за нього такі гроші. Угода зірвалася.
Дилема: конкурувати з гігантом чи винайти майбутнє?
Після принизливої відмови Netflix опинилася перед вибором: намагатися конкурувати зі значно більшим і багатшим Blockbuster на його ж полі чи шукати зовсім інший шлях розвитку. Рід Гастінгс обрав другий варіант.
Керівництво компанії чітко розуміло, що ера DVD не триватиме вічно, а майбутнє — за стримінговими технологіями. Однак на початку 2000-х років ринок об’єктивно не був готовий до такого формату:
- Високошвидкісний інтернет був далеко не в кожній оселі, а там, де він був, швидкості часто не вистачало навіть для базових завдань.
- Відео можна було дивитися виключно на комп'ютерах. Епоха розумних телевізорів, мобільних застосунків та стримінгових приставок ще не настала.
- Чимало галузевих аналітиків були переконані, що користувачі ще дуже довго залишатимуться вірними звичним фізичним дискам.
Запуск стримінгу як створення конкурента самому собі
Найбільша складність полягала в тому, що сервіс доставки DVD продовжував приносити компанії величезні кошти та демонстрував зростання. Запускаючи стримінг, Netflix фактично створювала конкурента власному успішному та прибутковому бізнесу, ризуючи його «канібалізувати».
Попри це, Гастінгс вирішив не звертати з наміченого курсу. Протягом наступних кількох років компанія активно вела переговори з правовласниками, розбудовувала складну технологічну платформу та ретельно готувалася до запуску нового сервісу.
Результатом цієї роботи став 2007 рік, коли Netflix представила функцію Watch Now — можливість переглядати фільми онлайн. Початково каталог налічував лише близько 1000 стрічок, і багато аналітиків, як і раніше, скептично ставилися до такого формату, не вбачаючи в ньому майбутнього.
Тріумф стратегії: цифри, що говорять самі за себе
Netflix ще тривалий час розвивала обидва напрями паралельно, проте поступово вектор інвестицій зміщувався виключно в бік стримінгу. Через роки стало очевидно, що стратегічна ставка Ріда Гастінгса була абсолютно правильною.
Еволюція компанії в цифрах виглядає вражаюче:
- Передплатники: У 2007 році, на старті стримінгу, Netflix мала близько 7,5 млн передплатників. Через п'ять років їхня кількість перевищила 30 млн, а до кінця 2024 року аудиторія сервісу сягнула майже 302 млн осіб у всьому світі.
- Виторг: Якщо у 2007 році річний виторг компанії становив близько $1,2 млрд, то у 2024 році цей показник подолав позначку в $39 млрд.
Фінальна крапка
Історичне коло замкнулося у 2023 році, коли компанія остаточно й безповоротно закрила свій початковий сервіс із доставки DVD-дисків поштою. Сьогодні, відмовившись від бізнесу, який колись приносив мільйони та зробив її впізнаваною, Netflix залишається найбільшим і найвпливовішим стримінговим сервісом у світі.
