На тлі зростаючих геополітичних ризиків центральні банки країн, що розвиваються, у середині серпня 2026 року демонструють суперечливий підхід до грошово-кредитної політики: одні завершують цикли пом'якшення, інші сигналізують про паузу. Ці рішення відображають складний баланс між внутрішніми цілями щодо інфляції та зовнішніми шоками, насамперед конфліктом на Близькому Сході.
Бразилія: пом'якшення з обережністю. Центральний банк Бразилії 5 серпня знизив ключову ставку Selic на 25 базисних пунктів до 14%. Це четверте послідовне зниження, проте рада директорів явно продовжує натягувати віжки. Заява стала набагато стриманішою, ніж у попередні місяці: регулятор переоцінив інфляційні ризики як зміщені в бік зростання і підкреслив, що буде "уважно відстежувати" відхилення інфляційних очікувань від цільових рівнів. Економісти розглядають цю риторику як сигнал про можливий кінець циклу пом'якшення, попри сприятливі дані щодо споживчих цін у липні.
Мексика: вичікування на тлі поліпшення. Banco de México на засіданні 6 серпня залишив ставку на рівні 6,50%, як і очікувалося ринками. Проте банк переглянув прогноз інфляції, тепер очікуючи досягнення цільового рівня 3% лише у четвертому кварталі 2027 року — на пів року пізніше, ніж передбачалося раніше. Попри відновлення процесу дезінфляції, рада вказала на збереження підвищувальних ризиків для цін через невизначеність на глобальних ринках енергії та неясність щодо майбутньої політики Федеральної резервної системи.
Індонезія: пауза після підйому. Bank Indonesia 18-19 серпня несподівано для деяких учасників ринку завершив цикл підвищень, залишивши ставку на рівні 5,75%. Така пауза стала можливою завдяки поліпшенню ситуації з рупією: тиск на валюту послабшав, що дало центральному банку простір для маневру. При цьому інфляція залишається під контролем — на рівні 2,88% рік до року в липні, у межах цільового діапазону 2,5±1%. Проте геополітичні ризики та волатильність цін на енергоносії залишаються в центрі уваги регулятора.
Різноспрямовані сигнали в решті регіону. Центробанк Колумбії утримав ставку, вказавши на ризики від ескалації конфлікту на Близькому Сході та феномену Ель-Ніньйо, які можуть посилити інфляційний тиск. Чилі вп'яте поспіль залишила ставку без змін, також виявивши явну обережність в умовах зростаючої геополітичної напруженості. Ямайка та Уругвай теж зберегли ставки, посилаючись на комбінацію зовнішніх ризиків — конфлікт на Близькому Сході та екстремальні погодні явища — як на чинники, що підвищують потенціал інфляційного тиску.
Загальна картина прояснює стратегію центробанків країн, що розвиваються: більшість віддає перевагу вичікувальній позиції, відкладаючи принципові рішення до того, як стануть зрозумілими контури глобального економічного циклу. Пом'якшення в Бразилії є більш обережним, ніж здавалося влітку, паузи в інших країнах відображають реальні побоювання щодо експортних цін, валютної стабільності та волатильності глобальних фінансових умов. Конфлікт на Близькому Сході та його вплив на енергетичні ринки перетворилися на явний чинник монетарної політики регіону.
