Дискусії щодо запровадження безвізового режиму між Сполученими Штатами та Болгарією нарешті перейшли у площину прямої дипломатії найвищого рівня. Під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев наполегливо порушив питання про включення балканської республіки до престижної програми Visa Waiver (VWP). Офіційна Софія розраховує на максимально швидкий розгляд цього кроку, що дозволить громадянам подорожувати до Америки за спрощеною системою авторизації ESTA. Ця ініціатива є не просто технічним питанням, а стратегічним пріоритетом для країни.
Потужний дипломатичний імпульс збігся з суттєвим зміцненням оборонної взаємодії між державами. На сьогодні Болгарія, як повноправний член НАТО, забезпечує стратегічний транзит та дозаправку американських військових літаків в аеропорту Софії. Очевидно, що розширення союзницьких зобов'язань болгарська влада прагне конвертувати в осязані економічні та гуманітарні преференції для своїх громадян, роблячи ставку на взаємовигідне партнерство в межах Альянсу.
Телефонний діалог між Софією та Вашингтоном фактично перевів багаторічні очікування Болгарії щодо скасування віз у площину прагматичного політичного торгу. Румен Радев, який очолює болгарський уряд після перемоги своєї партії на нещодавніх виборах, у прямій розмові з Дональдом Трампом висунув вимогу щодо термінового розгляду заявки на безвіз. Така активізація дипломатичного тиску саме зараз має під собою чітке підґрунтя, зумовлене змінами в архітектурі регіональної безпеки.
Болгарія, виконуючи роль критично важливого східного флангу НАТО, пішла на значні поступки Вашингтону, дозволивши використання своєї інфраструктури та дозаправку понад десятка американських військових бортів у Софії. Оскільки термін дії цієї угоди закінчується наприкінці травня, Пентагон вкрай зацікавлений у її пролонгації. Радев, якого політичні опоненти тривалий час дорікали у прихованих симпатіях до Москви, зараз майстерно розігрує цю карту: геополітична лояльність має бути винагороджена конкретними перевагами для болгарського суспільства.
Головним бар'єром на шляху до заповітної системи ESTA залишається сувора норма американського законодавства. Згідно з правилами, частка відмов у туристичних та ділових візах категорії B для країни-кандидата не повинна перевищувати 3%. Проте Болгарія демонструє вражаючий прогрес: за офіційними даними Державного департаменту, у 2025 фіскальному році рівень відмов знизився до історичного мінімуму у 5,11%. Це колосальний ривок, враховуючи, що ще кілька років тому цей показник перевищував 11%. Масштабна інформаційна кампанія, запущена в країні, покликана допомогти подолати залишкові два відсотки.
Відчуття обмеженості в часі посилюється на тлі нещодавнього дипломатичного прецеденту з Бухарестом. Сусідня Румунія на початку 2025 року встигла отримати попереднє схвалення на безвізовий в'їзд, проте вже у травні адміністрація Трампа жорстко анулювала це рішення через невідповідність критеріям безпеки та міграційній статистиці. Для Софії цей кейс слугує водночас і застереженням, і стимулом. Включення до програми здатне суттєво спростити трансатлантичні бізнес-ланцюжки та знизити витрати для болгарських компаній, що виходять на ринок США.
Враховуючи, що з 1 січня 2025 року Болгарія повністю увійшла до Шенгенської зони, ліквідувавши сухопутні кордони всередині ЄС, американські візи залишаються останнім великим пережитком, що обмежує глобальну мобільність громадян. Фіналізація угоди з Вашингтоном — це вже не просто питання туризму чи логістики, а маркер реальної рівності країни всередині західного альянсу та остаточне підтвердження її статусу як надійного партнера.
