Від сміттєзвалища — до столу
У 2025 році продовольчі банки по всьому світу запобігли потраплянню на сміттєзвалища приблизно 500 тисяч тонн харчових продуктів, які інакше були б утилізовані як відходи. Про це свідчать дані щорічного звіту Глобальної мережі продовольчих банків (Global Foodbanking Network, GFN), що об'єднує організації у понад 50 країнах.
Ключову роль у цьому процесі відіграли партнерські угоди з фермерськими господарствами, переробними підприємствами та великими роздрібними мережами. Саме через ці канали продовольчі банки отримують товари, які не були реалізовані вчасно, але повністю придатні для вживання: фрукти та овочі з невеликими дефектами, продукцію з наближеним терміном придатності, надлишки сезонного врожаю.
Кліматичний ефект
За оцінками GFN, збереження півмільйона тонн продуктів дозволило запобігти викиду в атмосферу близько двох мільйонів тонн вуглекислого газу. Для порівняння: зіставний обсяг викидів за рік виробили б близько 473 тисяч легкових автомобілів. Таким чином, діяльність продовольчих банків виявилася не лише соціальним, а й відчутним екологічним інструментом.
«Кожен кілограм їжі, що не опинився на полігоні, — це кілограм, який не розкладається з виділенням метану і не вимагає додаткових ресурсів на утилізацію», — підкреслюють аналітики мережі.
Зворотний бік медалі
Однак за вражаючими цифрами врятованих продуктів приховується менш оптимістична реальність. У 2025 році продовольчі банки GFN забезпечили харчуванням 40,5 мільйона осіб — на 2,5 мільйона більше, ніж роком раніше. Загалом було розподілено близько двох мільярдів порцій їжі.
В організації пов'язують зростання попиту з кількома одночасними чинниками:
- скороченням державної соціальної допомоги у низці країн;
- стабільним зростанням цін на продовольство, що б'є насамперед по малозабезпечених домогосподарствах;
- геополітичними кризами та збройними конфліктами, які порушують ланцюжки поставок та посилюють міграційні потоки.
Фактично збільшення обсягів врятованої їжі відображає не стільки успіх логістики, скільки поглиблення продовольчої нерівності.
«Страхувальна сітка» для вразливих громад
Президентка та генеральна директорка GFN Ліза Мун, коментуючи підсумки року, зазначила:
«Продовольчі банки — завжди гнучкі, чуйні та стійкі — продовжували служити свого роду страхувальними сітками по всьому світу, забезпечуючи місцеві громади поживною їжею, попри труднощі».
За словами Мун, саме локальний характер роботи дозволяє банкам оперативно реагувати на зміни попиту: від наслідків інфляції до раптових гуманітарних криз.
Що далі
Експерти звертають увагу на системне протиріччя: чим ефективніше продовольчі банки рятують продукти від знищення, тим більше вони стають залежними від самого факту перевиробництва та нераціонального споживання. Без структурних реформ в агросекторі та роздрібній торгівлі обсяги «надлишків» продовжать зростати, а разом з ними — і кількість людей, для яких продовольчий банк залишається єдиним джерелом їжі.
Тим не менш, у GFN підкреслюють: в умовах, коли глобальні цілі зі скорочення харчових відходів та ліквідації голоду залишаються далекими від виконання, саме продовольчі банки сьогодні долають розрив між надлишком та дефіцитом — буквально перетворюючи відходи на мільярди порцій.
