Вечір на Сан-Сіро розпочався з подарунка: помилка Доннарумми дозволила Олісе відкрити рахунок уже на 10-й хвилині. Франція, яку вів Зідан, виглядала впевнено, але вже за чверть години картина змінилася. Італія відповіла не просто голом, а демонстрацією того, як досвід і дисципліна можуть нейтралізувати навіть найзорянішу команду.
Піо Еспозіто, 21-річний форвард «Інтера», став головним героєм вечора. Його гол на 26-й хвилині та реалізований пенальті на 75-й не лише принесли перемогу, а й підкреслили різницю в підходах. Поки Зідан покладався на індивідуальну майстерність Олісе, Шеркі та Барколи, Манчіні вибудував гру через колективну організацію та своєчасні заміни.
Франція двічі влучила в штангу і виглядала небезпечно, але не змогла втримати перевагу. Пропущений пенальті Себастьяно Еспозіто не зламав італійців — навпаки, це лише підштовхнуло їх. Фраттезі на 63-й хвилині та другий гол Піо завершили розгром, показавши, наскільки крихкою може виявитися нова система під новим тренером.
Зідан прийшов до збірної після трьох перемог і нічиєї, але перша поразка виявила ключову проблему: зірки без чіткої тактичної основи вразливі перед командою, де кожен знає свою роль. Манчіні, навпаки, використав усі доступні інструменти — від пресингу до швидких флангових атак за участю Дімарко.
Цей матч став нагадуванням про те, що в сучасному футболі талант без структури швидко втрачає силу. Італія, вперше обігравши Францію вдома з 1962 року, вийшла в лідери групи і довела: вік тренера та перевірені методи іноді переважують блиск молодих зірок.
Для Зідана поразка — не кінець, а сигнал. Наступний матч проти Туреччини покаже, чи зуміє він адаптувати свою філософію до реалій міжнародного футболу, де помилки одного гравця можуть коштувати всій команді.
