У дослідженні, опублікованому в Nature Communications, науковці з німецького центру DZNE виявили парадокс: люди, чиї харчові звички відповідають будь-якій із десяти різних «здорових» моделей, демонструють повільніші зміни в ДНК, пов'язані з віком.
Біологічний вік, який вимірюють епігенетичними годинниками, відображає реальне зношування організму, а не дату в паспорті. Коли він відстає від хронологічного, ризик деменції та серцево-судинних захворювань знижується — саме це й зафіксували дослідники в 6470 учасників Рейнландського дослідження.
Команда застосувала три різні епігенетичні годинники до зразків крові майже 7500 осіб і перевірила результати на незалежній когорті EPIC-Potsdam. Усі десять моделей — середземноморська, нордична, DASH, MIND, рослинна та інші — показали зв'язок з уповільненням старіння, хоча сила ефекту варіювалася.
Примітно, що перетин біологічних шляхів, на які впливають ці дієти, перевищує 70 відсотків: структура клітин, клітинна сигналізація та метаболізм. Саме тому різні за складом раціони дають схожий результат на рівні ДНК.
Курці отримали найбільшу користь — імовірно, тому що в них було більше «простору» для компенсації шкоди від тютюну. Це підкреслює: ефект дієти залежить від вихідного стану організму.
Уявіть дві тарілки: на одній — оливкова олія, риба та овочі, на другій — цільні злаки, ягоди й горіхи за скандинавськими правилами. Обидві знижують швидкість метилювання ДНК, хоча набір продуктів майже не перетинається. Головне — загальна картина якості харчування, а не точне дотримання одного канону.
Дослідження не дає підстав вважати якусь модель універсально найкращою: відмінності між дієтами незначні, а перетин учасників, які потрапляють до верхнього квартиля одразу за всіма десятьма показниками, мінімальний — лише 18 осіб із вибірки.
Автори наголошують на практичному висновку: не потрібно прагнути до ідеальної дієти. Достатньо вибрати ту здорову модель, яка вписується у звички, бюджет і культуру — і дотримуватися її послідовно.
Результати підтверджують, що харчування залишається одним із небагатьох доступних важелів, які впливають на темп біологічного старіння ще до появи клінічних симптомів захворювань.
