Рідке залізо у зовнішньому ядрі Землі, що розташоване приблизно за 2200 кілометрів під поверхнею, раптово змінило свій рух. У 2010 році під Тихим океаном потужний потік розплавленої речовини змінив слабку західну течію на сильну східну.
Вчені досі не можуть пояснити, що саме спричинило цей розворот. Детально відстежити цю подію вдалося завдяки даним супутників Європейського космічного агентства, зокрема місій Swarm і CryoSat, а також більш раннім спостереженням з CHAMP та Ørsted.
Дослідження, опубліковане в Journal of Studies of Earth's Deep Interior, демонструє, що такі масштабні зміни в циркуляції ядра можуть відбуватися значно швидше, ніж вважалося раніше. Раніше вважалося, що великомасштабні потоки залишаються відносно стабільними протягом десятиліть.
Провідний автор роботи Фредерік Даль Мадсен з Едінбурзького університету зазначає: «Масштабний розворот потоку під Тихим океаном порушує нові питання щодо поведінки глибинних шарів Землі». Він також додає, що сильна східна течія почала слабшати приблизно з 2020 року.
Дослідники припускають можливий зв'язок між цим розворотом та змінами у внутрішньому ядрі, які фіксуються за даними геодезії та сейсмології. Що ж стоїть за цими глибокими змінами?
Зміни в ядрі не становлять прямої загрози для людей чи клімату, однак вони безпосередньо впливають на магнітне поле планети. Це поле захищає Землю від сонячного випромінювання та є критично важливим для навігації й роботи супутників.
Менеджер місії Swarm Аня Стромме підкреслює цінність довгострокових супутникових вимірювань: вони дають змогу відстежувати еволюцію геодинамо в режимі реального часу. Вчені планують продовжити моніторинг, аби з'ясувати, чи є цей розворот короткочасним коливанням, частиною циклу чи новим стабільним станом.
За словами наукового співробітника місії Елізабетти Іорфіді, регіональні зміни можуть відбуватися лише за десятиліття. Це відкриває нові можливості для дослідження взаємодії між зовнішнім ядром, внутрішнім ядром та нижньою мантією.
