12 вересня в Сан-Франциско відбулася, мабуть, найчесніша групова терапія року: понад сто осіб прийшли до Тихого океану, щоб просто добряче на нього покричати.
Захід називався Guttural Scream at the Sea — приблизно «Утробний крик у бік моря». Його організувала місцева мешканка Даніель Іган, яка вирішила, що іноді замість довгих розмов людині потрібен океан і можливість прокричатися.
У програмі все було організовано майже професійно: спочатку — розминка голосових зв'язок, потім змагання з крику, де оцінювали гучність, тривалість і стиль, потім тренувальні крики і нарешті один великий колективний крик у бік Тихого океану.
Причини для участі організатори теж перелічили заздалегідь: висока оренда, штучний інтелект, злість і просто той факт, що «кричати приємно».
Головною зіркою стала Олівія Гульємотто. Її крик сягнув 121,9 децибела — це приблизно рівень дуже гучного рок-концерту і вже та гучність, поруч із якою вуха починають ставити запитання.
За перемогу Олівія отримала цілком логічний приз — маленький мегафон. Вочевидь, щоб наступного разу оточення точно нічого не пропустило.
Друге місце посіла К'яна Ван Хаутен: вона протрималася 6,78 секунди і видала 114,3 децибела.
Але кульмінацією став не конкурс. Наприкінці понад сто людей одночасно повернулися до океану й прокричали все накопичене разом.
А після цього учасникам запропонували заспокоїтися й з'їсти свіжих фруктів.
Тобто ідеальний сан-франциський антистрес виглядає так:
розім'яв голос → поора́в на Тихий океан → з'їв фрукт → пішов додому.
І знаєте… на тлі сучасних методів боротьби зі стресом цей принаймні підозріло зрозумілий. 😄
