Китайські дослідники з Університету Цінхуа розробили нову модель штучного інтелекту, яка суттєво покращує можливості астрономів у вивченні глибокого космосу.
Модель отримала назву ASTERIS — Astronomical Spatiotemporal Enhancement and Reconstruction for Image Synthesis. Вона поєднує методи обчислювальної оптики та ШІ, щоб уловлювати надзвичайно слабкі сигнали від далеких об'єктів.
Результати роботи опубліковано в журналі Science. Застосовуючи ASTERIS до даних телескопа Джеймса Вебба, вчені змогли розширити діапазон спостережень від видимого світла близько 500 нанометрів до середнього інфрачервоного випромінювання в 5 мікрометрів.
Глибина виявлення зросла на одну зоряну величину: телескоп тепер фіксує об'єкти в 2,5 раза слабші, ніж раніше. Це дозволило виявити понад 160 кандидатів у галактики з високим червоним зміщенням з епохи «Космічного світанку» — періоду 200–500 мільйонів років після Великого вибуху.
Така кількість утричі перевищує результати попередніх методів. За словами доцента кафедри астрономії Цая Чжена, модель допомагає подолати шум неба та теплове випромінювання телескопів, які раніше маскували слабкі сигнали.
ASTERIS використовує самоконтрольований просторово-часовий метод шумозаглушення і будує тривимірні зображення, враховуючи зміни в часі та просторі. Додатковий механізм адаптивного фотометричного відбору відокремлює реальні сигнали від фонового шуму.
Професор Дай Цюнхай з кафедри автоматизації Цінхуа зазначив, що тепер приховані об'єкти можна реконструювати чітко й точно. Технологія працює з різними системами спостережень і може стати універсальною платформою для обробки великих обсягів даних.
У перспективі модель планують застосовувати в телескопах наступного покоління. Як це вплине на пошуки відповідей про темну енергію, темну матерію та походження Всесвіту?
Вчені наголошують, що ASTERIS уже демонструє потенціал у виявленні екзопланет та інших ключових завданнях сучасної астрономії.
