У водах Східної гавані Александрії археологи підняли з дна бронзову печатку-перстень, на якій вигравіювано зображення легендарного маяка Фароса. Ця знахідка, зроблена на місці давнього королівського острова Антиродос, стала першою відомою печаткою з таким мотивом і одразу привернула увагу фахівців.
Роботи веде спільна місія Європейського інституту підводної археології та Головного управління підводних старожитностей Єгипту. Перстень виявили в районі Портус Магнус, де колись розташовувалися палацові комплекси Птолемеїв. Зображення маяка за стилем нагадує монети II століття нашої ери, що дає змогу датувати артефакт римським періодом.
За словами Хішама Ель-Лейті, генерального секретаря Вищої ради зі старожитностей Єгипту, подібна печатка із зображенням Фароса трапляється вперше. Раніше маяк з'являвся на монетах і в описах, але ніколи — на особистому предметі такого роду. Це змушує переглянути уявлення про те, як символ міста використовувався в повсякденному житті.
Знахідка проливає світло на долю палацу на Антиродосі. Ще Страбон описував його в 29–25 роках до нашої ери. Тепер же печатка-перстень натякає, що комплекс продовжував виконувати адміністративні функції і в II столітті нашої ери, можливо, пов'язані з управлінням маяком. Маленький предмет пов'язує особисту печатку власника з одним із семи чудес світу.
Разом із перстнем підняли кераміку та скло від IV століття до нашої ери до IV століття нашої ери. Ці знахідки показують безперервність життя в гавані протягом століть. Підводні умови вимагають особливої обережності: кожен артефакт фіксують на місці, перш ніж підняти на поверхню.
Франк Годдіо, керівник місії, зазначає, що експедиція триває і охоплює ще кілька ділянок гавані. Після завершення робіт в Александрії команда перейде до розкопок у затоці Абу-Кір. Кожна нова деталь допомагає скласти мозаїку втраченого обличчя міста.
Крихітний перстень нагадує: навіть найграндіозніші творіння людства живуть не лише в камені, а й у повсякденних жестах тих, хто ними користувався.
