28 вересня 2026 року з майданчика Starbase у Техасі стартував Starship Flight 14 — перший політ, у якому гігантська ракета SpaceX справді вийшла на навколоземну орбіту. Уранці, близько 7:48 за місцевим часом, Super Heavy і корабель піднялися в небо. Камери транслювали все в прямому ефірі: розділення ступенів, роботу двигунів, вихід у космос. Місія досягла мети — Starship розмістив 26 супутників Starlink V3 нового покоління і підтвердив зв'язок із кожним із них. Але вже в перші хвилини після старту увага тисяч глядачів переключилася на щось інше.
No way this is real. 🤦♂️
Приблизно через сім хвилин п'ятдесят п'ять секунд після відриву від землі в кадрі з'явилася вузька, трохи вигнута смуга блідо-блакитного світла з яскравішим білим кінчиком. Вона трималася біля краю земного диска, нижче і трохи осторонь від ракети. Об'єкт не зник одразу — він залишався видимим, поки змінювався ракурс. У мережі миттєво посипалися скриншоти й короткі кліпи. Хтось написав, що це схоже на «материнський корабель», до того ж розміром «більший за місто». Інші просто фіксували: «Здається, ми щойно побачили НЛО в прямому ефірі».
Пізніше ентузіасти розібрали запис докладніше. Один акаунт зібрав три окремі моменти. Перший — та сама блакитно-біла смуга біля горизонту Землі. Другий, приблизно на дванадцятій хвилині: кілька дрібних яскравих точок проходять під кораблем і поруч із ним; в ефірі навіть чути короткий вигук коментатора. Третій, уже близько п'ятдесятої хвилини: яскравий витягнутий об'єкт перетинає кадр по діагоналі на тлі планети. Його рух помітніший, бо решта світних точок залишаються відносно нерухомими. Форма могла бути і справжньою, і результатом змазу від швидкості — відстань до камери невідома, а отже, не можна надійно оцінити ні розмір, ні швидкість.
SpaceX та Ілон Маск публічно на ці кадри не відреагували. Офіційні зведення зосередилися на головному: перша орбіта, успішне розгортання корисного навантаження, контрольоване повернення. Через передчасне вимкнення одного двигуна політ скоротили, корабель здійснив м'яке, хоч і неідеальне, приводнення в Тихому океані. Але загадковий слід залишився в записі.
Частина спостерігачів одразу запропонувала земні версії. Один інженер припустив, що це залишки газу від двигунів Super Heavy після розділення і вмикання на повернення: хмара спочатку ховалася за горизонтом, а потім «спливла». Хтось побачив у смузі просто супутник або відображення. Інші звернули увагу, що подібні світлові ефекти часто з'являються в розрідженій атмосфері під час роботи ракетних двигунів. Тим не менш частина глядачів продовжувала наполягати: об'єкт виглядає надто цілісним і стійким, щоб бути лише вихлопом.
Поки немає незалежного підтвердження, що це було. Камера корабля фіксувала сцену з однієї точки, без стереопари і без точних даних про відстань. Саме тому кадри залишають простір для різних прочитань. Історія польотів у космос повна таких моментів, коли техніка відкриває вікно, а те, що в ньому майне, не одразу піддається однозначному розшифруванню. Starship того дня довів, що здатен виходити на орбіту і працювати там. А вузька блакитна смуга на тлі Землі додала до цього досягнення ще одне питання, на яке поки немає повної відповіді.
