Не вірю в інопланетян, отже, не побачу їх — чи це так?

❓ПИТАННЯ:
Ось ви кажете, що в що людина вірить, те підтвердження й отримує. Але інопланетяни існують, а багато хто не вірить. І вони все одно отримають якісь події, пов'язані з ними, навіть якщо це віддалені згадки. Виходить, невіра в щось не означає, що цього немає?
❗️ВІДПОВІДЬ lee:
Ось тому людей готують до Контакту через книги та фільми. І тут уже не стільки «віра» важлива, а те, що саме слово вже має значення в умах. До цього ж їх замінювали на чортів і всілякі «палаючі кущі» — жодних НЛО в головах не було.
Але сенс зворотний. Якщо ви сховаєтеся під ковдрою, то якийсь час ваша віра в «захист» буде реальною… хоча зовнішній світ нікуди не зник. Нескінченність можна запакувати у вузькі смисли лише тимчасово, а потім вона прорветься.
Тобто людина живе в соціумі, який завжди був у Контакті та повертається до його відкритості. І тому крізь «я в це не вірю» за частотою соціуму йде «зов пробудження». Саме рішення жити в цю епоху означає, що від Контакту не відвернешся. Це неминучість розширення.
Але!
Все одно для тих, хто хоче впиратися до останнього, залишаються «вузькі стежки» для продовження життя в обмеженні. Люди мають можливість ховатися в «глухих місцях», відключитися від світу й замкнутися у вузькій групі «виживаючих», можуть триматися за церкви, можуть піти з життя, можуть обрати варіант Землі з обмеженими людьми, що руйнують себе та планету…
Є й «позитивні варіанти» — розтягнутий Контакт на століття. Просто не забувайте, що ця версія світу і так живе в тісному взаємозв'язку з іншими світами. Інше питання для такого світу — скільки триватиме закулісна гра?
Загалом, тема «у що віриш, те й отримаєш» — це про те, «що тебе оточує у видимому спектрі», а не «що реально існує». Адже кожна людина реально має повну достатність, але у видимому спектрі часто утримує версію «нестачі» — а вона не більш ніж обмежений варіант достатку, створений за принципом «так художник бачить».