На болотах Лангхолм у південній Шотландії понад десять років тому було окольцовано та оснащено супутниковим передавачем самку лучного луня на ім'я Соррел. Відтоді вона не просто вижила — вона продовжує розмножуватися, долати величезні відстані та постачати цінну інформацію вченим.
Більшість її родичів за цей час або загинули, або зникли безвісти, як показують дані Natural England. Соррел же, навпаки, успішно вивела щонайменше чотирнадцять пташенят і повернулася до розмноження в кількох сезонах поспіль. Її шлях пролягав через болота, ліси, узбережжя, острови і навіть перетинала Ірландське море.
Лучні луні (Circus cyaneus) занесені до червоного списку Великої Британії через різке скорочення чисельності. Головні причини — переслідування з боку людини, втрата середовищ існування, брак корму та суворі погодні умови. Кожен самець або самка, що вижив і здатний до розмноження, набуває особливого значення для виду, що перебуває під загрозою зникнення.
Соррел демонструє, наскільки важливою є мережа безпечних, пов'язаних між собою територій. Вона не прив'язана до одного місця: використовує різні ділянки для гніздування, зимівлі та тимчасових зупинок. Довгострокове супутникове спостереження дозволило простежити сезонні закономірності, які інакше залишилися б прихованими.
За її переміщеннями стежать орнітологи, волонтери, землевласники та місцеві громади по всій Британії та Ірландії. Така співпраця допомагає зрозуміти, де птахи найбільш вразливі, та вживати заходів для захисту. Історія Соррел уже надихнула багатьох на участь у проєктах зі збереження хижих птахів.
Її останній виводок нещодавно було окольцовано, і передавач продовжує працювати. Завдяки таким довгожителям вчені отримують уявлення про те, як саме лучні луні використовують ландшафт у різні сезони та роки.
Довгостроковий моніторинг окремих особин дозволяє краще планувати заходи зі збереження цілих популяцій.
