У березні 2026 року 26 китайських старших шкіл об'єдналися в національний проєкт «Колаборація з викладання та досліджень у технологічних старших школах» під керівництвом Китайської академії педагогічних наук.
Проєкт охоплює шість ключових напрямів: штучний інтелект, здоров'я життя, екологію, авіацію та космонавтику, глибоководні й підземні дослідження, нові джерела енергії та матеріали. Ініціатива спирається на «План розбудови освітньої держави (2024—2035)», де прямо вказано на необхідність створення шкіл із науковим профілем.
Механізм роботи виглядає так: школи отримують єдині методичні рекомендації, розробляють міждисциплінарні модулі та проходять регулярні спільні семінари. Учитель спершу опановує базовий курс за обраним напрямом разом з експертами з університетів, потім переносить його в клас через проєктні завдання — наприклад, моделювання орбітальних станцій або аналіз даних екологічного моніторингу. Аналогія проста: як у спортивній школі тренер спершу вчить техніку, а потім ставить команду на реальні змагання.
Поки дані обмежуються офіційними оголошеннями: Шаньдун уже визнав 91 школу, Чжецзян — 29 пілотних, Цзянсу — 113. Це ★☆☆☆☆ рівень — пресрелізи та плани провінцій, без незалежних досліджень чи довгострокових замірів результатів. Невідомо, як швидко вдасться підготувати достатню кількість учителів і чи не перетвориться проєкт на формальний розподіл ресурсів.
Головна напруга — розрив між централізованим завданням згори та реальною готовністю шкіл на місцях. Регіони з сильними університетами отримають перевагу, а решта ризикують залишитися з обладнанням без змісту. Система освіти знову перевіряє, чи здатна вона масштабувати вузькоспеціалізовані програми, не поглиблюючи нерівність.
Школи, які почнуть із діагностики власних кадрів і вибудовування зв'язків із вишами, найімовірніше, зможуть перетворити вимогу на реальний інструмент відбору та мотивації учнів.
