Eurostar оновлює парк поїздів через кліматичну кризу
В умовах екстремальних температур, що охоплюють Європу, британсько-французька залізнична компанія Eurostar ухвалює радикальне рішення. Нові потяги, замовлені у компанії Alstom, мають витримувати температуру до 55°C замість запланованих 45°C. Це переобладнання стане критично важливим: потяги будуть введені в експлуатацію у 2031 році та курсуватимуть до 2060-х років, ставши свідками триваючих кліматичних змін.
Генеральна директорка Eurostar Гвендолін Казенав відверто пояснила суть проблеми: спочатку компанія виходила з припущень щодо клімату Північної Європи — Великої Британії, Німеччини та Швейцарії — з розрахунком, що маршрути у Франції не пролягатимуть далі Парижа. Проте нинішня хвиля спеки, що вщухла лише тиждень тому, змусила переглянути встановлені стандарти. За словами Казенав, компанія готується до температурних показників, які зазвичай асоціюються із Саудівською Аравією.
Водночас на загальноєвропейському рівні розгорнулася гостра дискусія щодо стратегії енергетичного розвитку. Очільник Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біррол дав різку оцінку: на його думку, Європа припустилася «серйозної помилки», не відмовившись швидше від імпорту викопного палива після енергетичної кризи 2022 року. Рівень електрифікації в ЄС залишається критично низьким — близько 23% від загального споживання енергії. Для порівняння: у Китаї, Японії та Південній Кореї цей показник перевищує 30%. Це відставання безпосередньо підриває конкурентоспроможність європейської економіки та її прагнення до енергетичної незалежності.
У спільному інтерв'ю Біррол та європейський комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен наголосили на невідкладності прискорення електрифікації. Вони вказали на приклад азійських країн як на доказ того, що висока частка електроенергії в енергобалансі є можливою та економічно доцільною. Єврокомісія вже готує амбітні плани щодо підвищення частки електрики в енергоспоживанні. Прикметно, що у проєкті документа зазначається: лише у Швеції та Фінляндії електроенергія для промисловості коштує менш ніж удвічі дорожче за природний газ — у всіх інших країнах блоку ця різниця є значно більшою.
Фатіх Біррол також звернувся до Брюсселя із закликом переглянути консервативну позицію щодо розвідки нафти та газу в Арктиці. За його прогнозом, Європі найближчими роками знадобляться значні обсяги газу та нафти, і бажано отримувати їх із надійних джерел замість російських поставок. Цю точку зору підтримав міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг: Осло не підтримує загальноєвропейську заборону на арктичну розвідку вуглеводнів.
Тим часом Італія намагається послабити суворі екологічні вимоги у наступному семирічному бюджеті ЄС обсягом у два трильйони євро. Рим лобіює перегляд правила «Do No Significant Harm» (DNSH) — механізму, який запобігає фінансуванню проєктів, що завдають значної шкоди навколишньому середовищу. Це може відкрити двері для розширення допомоги важкій промисловості та інфраструктурним проєктам, що вступають у протиріччя з кліматичними цілями ЄС.
Перед Європою постає гостра дилема: як поєднати необхідність гарантувати енергетичну безпеку в короткостроковій перспективі з довгостроковими зобов'язаннями перед кліматом? Відповідь на це запитання визначить енергетичну траєкторію континенту на десятиліття вперед.
