Вашингтон і Тегеран розходяться не тільки в оцінках, а й у трактуванні нещодавніх домовленостей. Американські офіційні особи, включаючи віцепрезидента Джей Ді Венса, публічно заявляють про згоду Ірану на повернення інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), проте іранська сторона категорично спростовує ці твердження, що ставить під серйозний сумнів реальність досягнутих домовленостей.
22 червня віцепрезидент США Джей Ді Венс на пресконференції у Швейцарії заявив, що іранська делегація погодилася знову запросити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об'єкти і що фахівці можуть прибути до країни вже на поточному тижні. Ці слова були сприйняті у Вашингтоні як значна дипломатична перемога. Трамп у своїй соцмережі Truth Social підкреслив, що Іран «повністю і цілковито» погодився на інспекції найвищого рівня.
Однак 23 червня офіційний представник МЗС Ірану Ісмаїл Багаї жорстко спростував ці заяви. За його словами, у Тегерана та МАГАТЕ наразі немає жодних домовленостей про відновлення інспекцій, не було зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі, і немає планів надавати доступ до пошкоджених під час бомбардувань ядерних об'єктів. «На обидва запитання відповідь — ні», — заявив дипломат. Представники іранського агентства IRNA додали, що Іран взагалі не обговорював ядерну тему на переговорах і не брав на себе жодних нових зобов'язань перед США.
Цей розрив у позиціях відображає глибшу проблему: сторони по-різному інтерпретують зміст меморандуму про взаєморозуміння, підписаного 18 червня після 18-годинних переговорів на швейцарському курорті Бюргеншток. До складу іранської делегації входили голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та очільник МЗС Аббас Арагчі; американську сторону представляв віцепрезидент Венс за сприяння гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі.
Згідно з умовами меморандуму, сторони зобов'язалися провести 60-денний період переговорів для розробки остаточної угоди з питань ядерної програми, включаючи долю запасів збагаченого урану Ірану (які оцінюються приблизно в 440 кг зі ступенем збагачення до 60 відсотків) та всеосяжне зняття санкцій. Іран також зобов'язався не розробляти ядерну зброю, а США — зняти військово-морську блокаду та розпочати переговори про відновлення економіки.
Роль МАГАТЕ в цьому 60-денному вікні вважалася критично важливою для обох сторін — проте якщо Вашингтон вбачає в цьому активний моніторинг і нові інспекції, то Тегеран наполягає, що доступ до пошкоджених об'єктів залежатиме від результатів переговорів і не є автоматичним. Таким чином, суперечливі сигнали з обох столиць уже підривають крихкі домовленості та викликають серйозні запитання щодо міцності й життєздатності досягнутої угоди.
Чи зможе дипломатія подолати ці фундаментальні розбіжності в інтерпретації — ключове питання найближчих тижнів. Конфлікт заяв свідчить про те, що навіть після інтенсивних переговорів сторони залишаються на протилежних позиціях щодо ключових елементів ядерної перевірки, що значно ускладнює перспективи остаточного врегулювання.
