Запровадження адміністрацією США підвищених тарифів на китайські товари у 2018–2019 роках призвело до неочікуваного зростання внутрішньоазійської торгівлі замість її скорочення. Згідно з даними азійських митних служб, експорт із В'єтнаму до США зріс на 35% за два роки, водночас прямі поставки з Китаю суттєво зменшилися.
Головними бенефіціарами цих змін стали В'єтнам, Малайзія та Індія. В'єтнамські компанії наростили закупівлі комплектуючих у Південній Кореї та Японії, після чого відправляли готову продукцію до Сполучених Штатів. Обсяг таких транзитних поставок за 2019–2021 роки перевищив 48 млрд доларів.
Китайські виробники у відповідь перенесли частину своїх потужностей до країн АСЕАН. За оцінками міністерства торгівлі Сінгапуру, прямі інвестиції з КНР у цей регіон зросли на 22% у 2020 році. Це дозволило зберегти безперешкодний доступ до американського ринку без сплати підвищених мит.
Водночас зміцнилися регіональні ланцюги поставок. Японія та Південна Корея збільшили експорт обладнання та напівпровідників до В'єтнаму й Таїланду. Сумарний товарообіг всередині Азії без участі США зріс на 14% протягом трьох років після запровадження тарифів.
Американські компанії, що намагалися уникнути додаткових витрат, також прискорили перенесення замовлень до Південно-Східної Азії. За даними митної статистики США, частка В'єтнаму в імпорті текстильних виробів та електроніки зросла з 8% у 2017 році до 19% у 2022 році.
Таким чином, тарифна політика Вашингтона лише стимулювала формування альтернативних азійських торговельних маршрутів, посиливши економічну інтеграцію регіону без участі Сполучених Штатів.
