У п’ятницю голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта підписали оновлену торговельну угоду з Мексикою на саміті ЄС–Мексика, що відбувся в Мехіко. До церемонії підписання приєдналася президентка Мексики Клаудія Шейнбаум, що підкреслює особливу політичну вагу цього документа.
Ця угода є переглядом чинного партнерства, яке ще двадцять років тому скасувало тарифні бар'єри в торгівлі між ЄС та Мексикою. Новий пакет домовленостей розширює доступ до ринків, уточнює умови державних закупівель та посилює захист географічних зазначень.
Економічний контекст
Мексика є другим за величиною торговельним партнером ЄС у Латинській Америці, тоді як Євросоюз посідає друге місце серед експортних ринків для самої Мексики. За даними на 2025 рік, обсяг торгівлі товарами між сторонами сягнув 86,8 млрд євро, а обіг послуг у 2024 році становив 29,7 млрд євро.
Утім, ці показники суттєво поступаються обсягам торгівлі Мексики зі своїм найбільшим партнером — США: у 2024 році товарообіг та сфера послуг між ними перевищили 900 млрд доларів.
Нову угоду укладають на тлі дедалі сильнішого тиску з боку протекціоністської політики Сполучених Штатів та регулярних погроз адміністрації Трампа щодо запровадження мит.
Сприятливі умови для експорту з ЄС
За інформацією Єврокомісії, оновлені домовленості відкриють для виробників із ЄС нові ринки збуту:
- агропродовольча продукція (свинина, молочні вироби, зернові, фрукти, макаронні вироби);
- фармацевтична промисловість;
- машинобудівна продукція, включаючи обладнання та комплектуючі.
У сільському господарстві Мексика, своєю чергою, отримає більш передбачувані умови для експорту кави, фруктів, шоколаду та сиропу агави, а також розширений доступ до ринків ЄС у межах встановлених тарифних квот.
Географічні зазначення та державні закупівлі
Угода закріплює захист 568 європейських та 26 мексиканських географічних зазначень, що є критично важливим для виробників вина, сирів, м'ясних та інших продуктів із особливим регіональним походженням.
Також відкривається доступ до ринків державних закупівель обох сторін, що може сприяти збільшенню кількості контрактів для європейських інфраструктурних, технологічних та сервісних компаній у Мексиці і навпаки.
Геополітичний підтекст
ЄС та Мексика розглядають цю угоду як елемент ширшої стратегії диверсифікації торговельних зв'язків задля зменшення залежності від США та Китаю. Мексика перетворилася на важливий вузол для виробництва електромобілів та компонентів, що приваблює китайських інвесторів; паралельно з цим ЄС прагне зміцнити свій вплив у регіоні.
Єврокомісія заявляє, що 97% ВВП країн Латинської Америки та Карибського басейну буде охоплено сучасною мережею преференційних торговельних угод із ЄС — жоден інший регіон світу не має настільки щільної системи зв'язків. Цьому передувало тимчасове набрання чинності торговельним пактом із МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай) 1 травня 2026 року, який також лібералізує торгівлю товарами та послугами.
Реакція та ризики
Угода з МЕРКОСУР викликала запеклий опір європейських фермерів, які побоювалися стрімкого зростання імпорту та недобросовісної конкуренції. У Брюсселі сподіваються, що домовленості з Мексикою впроваджуватимуться легше: імпорт вразливої сільськогосподарської продукції обмежуватиметься тарифними квотами, а не відкритим потоком.
Проте політичні та економічні ризики нікуди не зникають:
- можлива критика з боку аграрних спілок ЄС;
- чутливість громадської думки до зростання імпорту;
- залежність від макроекономічної та політичної стабільності в Латинській Америці.
Висновок
Оновлена торговельна угода між ЄС та Мексикою — це не просто технічний перегляд попередніх домовленостей, а інструмент геоекономічного позиціонування:
- ЄС посилює присутність у Латинській Америці на тлі зростання ролі Китаю та нестабільності навколо США;
- Мексика розширює альтернативні ринки та отримує прогнозований доступ до європейських закупівель.
