Вартість сонячної генерації оновила історичні мінімуми, радикально змінивши розстановку сил на світовому енергетичному ринку. На тлі волатильності цін на вуглеводні відновлювані джерела енергії (ВДЕ) переходять із розряду екологічних ініціатив у категорію питань економічної та національної безпеки.
Цього тижня світові ринки зафіксували нове історичне дно у вартості сонячної енергетики. Як випливає з аналізу видання Financial Times (FT), спотові ціни на китайські фотоелектричні модулі впали до позначки близько $0,12 (або £0,09) за ват.
Щоб оцінити масштаб цього явища, достатньо поглянути на історичну ретроспективу. У 2000 році вартість сонячних панелей становила близько $6 за ват, а в 1975 році, на зорі комерційного використання технології, вона сягала астрономічних $100 за ват. Подібне експоненційне падіння вартості не має прецедентів для жодної енергетичної технології в історії людства.
Експерти авторитетного незалежного аналітичного центру Ember, на яких посилається FT, охарактеризували поточну ситуацію влучною фразою: сонячна енергетика стала «обурливо дешевою».
Геополітика як каталізатор переходу
Рекордне здешевлення технологій збіглося з періодом глибоких енергетичних потрясінь. Загострення ситуації на Близькому Сході продовжує дестабілізувати глобальні ланцюги постачання, створюючи ризики для транзиту нафти та скрапленого природного газу (СПГ). Ці фактори призводять до різких стрибків цін на викопне паливо і змушують уряди в усьому світі шукати надійніші, передбачуваніші та суверенніші джерела енергії.
У результаті багато країн, які прагнуть застрахувати свої економіки від імпорту волатильних вуглеводнів, почали встановлювати нові рекорди за обсягом введення сонячних електростанцій. Дешевизна обладнання з КНР дозволяє окуповувати такі проєкти в найкоротші терміни.
Глобальний потенціал: ресурси перевищують попит у 10 разів
На думку аналітиків Ember, у поточних макроекономічних умовах відновлювані джерела енергії є безальтернативним і найперспективнішим варіантом розвитку.
Згідно з останніми масштабними дослідженнями організації, планета має колосальний запас міцності для повного переходу на «зелену» енергетику. Статистика показує, що 97% населення світу проживає в країнах, де сукупний потенціал сонячної та вітрової генерації більш ніж у 10 разів перевищує поточний національний попит на електроенергію.
Це означає, що обмеження для енергопереходу сьогодні криються не в дефіциті природних ресурсів чи дорожнечі обладнання, а виключно у швидкості модернізації електромереж і політичних рішеннях.
