Другий тур президентських виборів у Перу 7 червня 2026 року відбудеться на тлі глибокого розчарування в інституціях, проте саме економічні обмеження, а не ідеологічні гасла, визначать результат. За останні п’ять років країна пережила три дострокові зміни президента, але експорт міді та золота й надалі забезпечує понад 60 відсотків валютних надходжень згідно з даними Центрального резервного банку Перу. Це створює структурний бар'єр для радикальних реформ, які обіцяють кандидати.
Історично Перу демонструє сталу закономірність: після періодів політичної турбулентності виборці повертаються до кандидатів, які обіцяють передбачуваність для бізнесу та інвесторів. Схожа динаміка спостерігалася після кризи 2000 року, коли перемогу здобув поміркований технократ, а не популіст. Сьогодні аналогічна ситуація повторюється: рівень бідності зріс до 27,6 відсотка за даними INEI за 2024 рік, проте видобувні компанії зберігають вплив на регіональну економіку та профспілки.
Ключеві актори — великий бізнес, профспілки гірників та регіональні еліти — сходяться в одному: їм потрібна передбачувана податкова політика та захист контрактів. Навіть лівоцентристські сили, які публічно критикують неолібералізм, на практиці залежать від доходів від експорту сировини. Така прихована конвергенція інтересів робить малоймовірним прихід до влади кандидата, здатного радикально змінити правила гри.
Найбільш імовірний результат — перемога поміркованого кандидата, який виступає за збереження макроекономічної дисципліни за умови помірної соціальної риторики. Такий сценарій підкріплюється тим, що великі інвестори вже почали переводити капітал у стабільніші юрисдикції за перших ознак популістських обіцянок. Протилежний варіант — перемога радикального кандидата — вимагав би або різкого падіння цін на мідь нижче 3,5 долара за фунт, або масштабного скандалу за участю чинної влади за три місяці до голосування.
Головним індикатором, що вкаже на напрямок кампанії вже у квітні 2026 року, стане рішення Конституційного суду у справі про податкові пільги для гірничодобувних компаній. Якщо суд підтвердить чинні контракти, це зміцнить позиції поміркованих кандидатів. В іншому разі шанси популістів помітно зростуть.
Спостерігачам варто відстежувати саме цей судовий вердикт, а не передвиборчі дебати: він виявить реальний баланс сил між інституціями та економічними інтересами ще до початку офіційної кампанії.
