16 травня 2026 року в Бруклінському музеї відкрилася виставка Iris van Herpen: Sculpting the Senses. З перших хвилин відвідувачі застигали перед експонатами. Кожен крок моделі перетворювався на архітектурний жест, а тканина, тіло та навколишній простір починали існувати в єдиному безперервному потоці. Це було не просто відкриття виставки — це було народження нової мови, де мода остаточно заявила про себе як про самостійний вид мистецтва.
Айріс ван Герпен заснувала свій бренд у 2007 році у віці 23 років. Вже тоді вона відмовилася дотримуватися традиційних правил моди. У той час 3D-друк був переважно прерогативою архітекторів та інженерів. Ван Герпен стала однією з перших дизайнерок, які використали цю технологію для створення одягу. Цей сміливий крок поклав початок її тривалому шляху з переосмислення кордонів між модою, скульптурою та архітектурою.
Від самого початку її надихала також природа у всіх проявах — від мікроскопічних структур до космічних масштабів. Вона черпала ідеї з біології, математики, астрономії, нейронауки та морської біології. Поступово коло співпраці розширювалося: архітектори, скульптори, хіміки, біоінженери та навіть астрофізики стали частиною її творчого процесу.
Виставка Sculpting the Senses: синтез науки та поезії
Бруклінський музей представив північноамериканську прем’єру виставки Iris van Herpen: Sculpting the Senses — наймасштабнішу ретроспективу її робіт у Нью-Йорку. Експозиція включає понад 140 видатних витворів високої моди та досліджує місце тіла у просторі, його стосунок до одягу та навколишнього середовища.
Виставка побудована навколо численних тематичних розділів, кожен з яких розкриває різні грані натхнення дизайнерки. Від мікроскопічних структур до грандіозних форм, Айріс ван Герпен використовує біомімікрію, фрактальну геометрію, математику та нейронауку, перетворюючи наукові відкриття на скульптурні сукні та ефемерні тканини.
Особливе місце в експозиції посідає співпраця Ван Герпен з американським фотографом, сучасним художником та інженером НАСА Кім Ківером, чиї масштабні світлини рідких хмар стали натхненням для її колекції Shift Souls 2019 року. Цей діалог доповнюється величезною скляною інсталяцією-скульптурою Роба Вінна Extra Life, яка в контексті виставки викликає в уяві вихор Чумацького Шляху.
Серед нових робіт, створених спеціально для виставки, — малинова плісирована сукня для Енн Гетевей у фільмі «Мати Марія» та сукня з колекції Sympoiesis 2025 року. Остання виготовлена зі 125 мільйонів живих водоростей у співпраці з біодизайнером Крісом Белламі та дослідниками Амстердамського університету. Сукня вирощувалася в морських ваннах кілька місяців і світиться у відповідь на рух.
«Я черпаю багато натхнення в природі, але це був справді наступний крок, коли йшлося про співпрацю з природою», — каже Айріс ван Герпен.
Секрет єдиного потоку: тіло як продовження матеріалу
Головна сила робіт ван Герпен полягає в тому, як вона перебудовує відносини між носієм і вбранням. Традиційний одяг повторює контури тіла. У Айріс ван Герпен усе навпаки: форма сама визначає, як тіло може рухатися, дихати та взаємодіяти з простором.
«Я завжди цікавилася тим, як матеріал може впливати на рух і поведінку людини», — каже ван Герпен. «Одяг — це не просто те, що ми одягаємо. Це те, як ми існуємо у просторі».
Сукні немов дихають разом із людиною. Жорсткі конструкції несподівано стають пластичними в русі, а текучі елементи набувають скульптурної твердості. У результаті народжується постійний діалог, у якому тіло та матерія існують як єдине ціле.
Чого нас вчить Айріс ван Герпен сьогодні
Виставка переконливо демонструє, що сучасна мода здатна ставити глибокі філософські питання. Коли алгоритми та машини беруть участь у створенні форми нарівні з людиною, виникає важлива розмова про авторство та майбутнє взаємодії людини з матеріальним світом.
Ван Герпен пропонує дивитися на одяг не як на прикрасу, а як на продовження людської істоти у просторі. Її роботи нагадують нам, що ми завжди перебуваємо в динамічній взаємодії з навколишнім світом.
Висновок
Айріс ван Герпен створює не просто одяг — вона створює нові способи існування тіла в просторі. Її виставка в Нью-Йорку стала важливою заявою: мода може бути глибоким концептуальним мистецтвом, яке змінює наше розуміння себе та світу навколо.
Кожна сукня ван Герпен — це запрошення відчути, як матерія, тіло та простір можуть існувати в єдиному, прекрасному та безперервному потоці. І в цьому полягає її найсильніше художнє висловлювання.
