Тигриця з Біхару повертається до заповідника Букса: нові кадри

У лісах заповідника Букса в Західній Бенгалії після довгого мовчання знову пролунає рик тигра. 2 жовтня 2026 року туди випустили трирічну тигрицю Т138 із заповідника Валмікі в Біхарі — це перший випадок реінтродукції за десятиліття в регіоні, де сталої популяції не було вже багато років.

Вибір джерела не випадковий: Валмікі та Букса мають схожий ландшафт тераїв — заболочених низовин біля підніжжя Гімалаїв із густими травами та лісами. У Валмікі чисельність тигрів зросла з восьми в 2010 році до 54 за останнім переписом, що дозволило виділити тварин для переселення без шкоди для вихідної популяції.

Тигрицю спочатку помістили в м'який випуск — в огороджену ділянку близько 2,3 гектара, щоб вона звикла до нового середовища. На шиї в неї супутниковий нашийник для постійного спостереження: фахівці відстежуватимуть переміщення, поведінку та адаптацію за допомогою телеметрії та фотопасток. Планується випустити ще двох-трьох тигрів найближчими місяцями, щоб створити основу для самовідтворюваної групи.

Однак успіх залежить не лише від кількості тварин. У Букса зберігаються серйозні виклики: обмежена кормова база, фрагментація оселищ і присутність сіл у core-зоні заповідника. За останні роки тут відновили сотні гектарів лук і випустили понад 800 копитних для збільшення здобичі, але експерти зазначають, що цих заходів може виявитися недостатньо без подальшого скорочення антропогенного тиску.

Проєкт вписується в ширшу картину: Букса з'єднує ліси Ассаму, Бутану та північної Бенгалії, створюючи потенційні коридори для міграції. Повернення тигрів здатне не лише зміцнити місцеву екосистему, а й оживити туризм у регіоні Дуарс, де ліси, чайні плантації та дика природа традиційно сусідують.

Реінтродукція тигриці з Біхару показує, як точкові зусилля з переселення тварин із благополучних територій можуть запустити процес відновлення в спорожнілих ландшафтах — за умови, що за випуском послідує системна робота з поліпшення оселищ і зниження конфліктів із людиною.