Уявіть: вчені майже ціле століття намагаються з'ясувати, чи існує ще найрідкісніший примат, вивчають старі наукові записи, музейні колекції та історичні свідчення.
А тим часом об'єкт їхніх пошуків цілком спокійно гуляє по сусідських садах і навіть іноді подорожує по електричних дротах!
Саме така дивовижна історія сталася в Індонезії, на острові Банка, 22 жовтня.
Дослідники підтвердили існування банкського повільного лорі — невеликого нічного примата з величезними круглими очима та неймовірно милою мордочкою.
Останні наукові відомості про цих тварин належали ще до 1930-х років. Майже сто років вони залишалися практично непоміченими наукою!
І ось з'ясувалося, що рідкісні звірята зовсім не обов'язково ховаються в непрохідних джунглях.
Вони з'являються в садах місцевих жителів, біля доріг і навіть на лініях електропередачі.
Тобто поки вчені шукали їх у лісах, лорі, можливо, спокійно сиділи на паркані й спостерігали, як люди знову кудись поспішають! 😁
Важливу роль у дослідженні відіграв індонезійський центр порятунку тварин Alobi. Його співробітники допомогли більш ніж 90 таким приматам, а зібрані відомості дозволили фахівцям краще зрозуміти поширення рідкісного виду.
Цікаво, що повільні лорі — вельми незвичайні створіння.
Вони ведуть переважно нічний спосіб життя, пересуваються обережно й неквапливо, а величезні очі допомагають їм орієнтуватися в темряві.
Але є одна деталь, яка зовсім не відповідає їхній чарівній зовнішності.
Повільні лорі — одні з небагатьох отруйних приматів на планеті!
Вони виділяють особливий секрет плечових залоз, який при змішуванні зі слиною може зробити їхній укус токсичним.
Тож за милою зовнішністю ховається вельми серйозний характер.
Мабуть, це той рідкісний випадок, коли хочеться сказати: «Яка чарівна мавпочка!» — але обіймати її все-таки не варто. 😂
Найдивовижніше, що повернення цього виду до наукових публікацій нагадує нам: навіть у XXI столітті на Землі залишається чимало тварин, про яких ми знаємо напрочуд мало.
А іноді для великого наукового відкриття не потрібна експедиція до найвіддаленіших куточків планети.
Достатньо уважно подивитися, хто гуляє по сусідському саду!
І головне питання тепер до самих лорі:
«Де ж ви були всі ці сто років?»
А вони, мабуть, здивовано кліпають величезними очима:
«У якому сенсі де? Тут жили! Це ви кудись зникли!» 🐒😂
