Між поверхнею та океанським дном простягається величезна серединна зона — наймасштабніше середовище існування на Землі, що охоплює близько 90 відсотків усього живого простору планети. Саме тут, у міжнародних водах поблизу узбережжя Бразилії, міжнародна експедиція на дослідному судні Falkor (too) Інституту Шмідта лише за два тижні виявила 31 новий вид морських організмів.
У складі команди працювали близько двох десятків науковців зі США, Австралії, Бразилії та Японії. Очолювала експедицію доктор Карен Осборн зі Смітсонівського національного музею природничої історії. Дослідники зосередилися на маловивченій серединній зоні, де чимало організмів здійснюють добові вертикальні міграції: вночі підіймаються до поверхні за кормом, а вдень повертаються на глибину. Ця міграція відіграє ключову роль у перенесенні вуглецю в океанічні глибини.
Серед знахідок — дрібні ракоподібні амфіподи, швидкий морський черв’як, дев'ять видів медуз, сім сифонофор, сім реброплавів, чотири личинки хвостастих морських тварин та два види гігантських ризарій — одноклітинних організмів, які можна побачити неозброєним оком. Багато з цих істот раніше не потрапляли в поле зору науки, оскільки цей регіон ще ніколи не досліджували так детально.
Прискорити відкриття дозволили передові технології. Вперше на борту судна застосували конфокальний лазерний мікроскоп Squid, який дає змогу вивчати тривимірну клітинну структуру живих мікроорганізмів безпосередньо в морі, без тривалої лабораторної підготовки. Роботу доповнили системи візуалізації, генетичний аналіз та експертиза систематиків.
Результати експедиції підкреслюють, наскільки мало ми знаємо про життя океану. За словами Осборн, навіть у добре вивчених районах серединної зони залишається безліч невідомих видів, здатних запропонувати нові рішення в біології та медицині. Одночасно з публікацією відкриттів стало відомо про плани адміністрації США скоротити фінансування масштабної програми Ocean Observatories Initiative, що відстежує стан океанів.
Такі експедиції демонструють: океанські глибини — це не просто резервуар води, а складна взаємопов’язана система, від якої залежить клімат і біорізноманіття всієї планети. Міжнародна співпраця та нові інструменти дозволяють відкривати завісу над цими таємницями швидше, ніж будь-коли раніше.
Постійне оновлення знань про океан допомагає точніше оцінювати його роль у глобальних процесах і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо його охорони.
