У північних Андах Перу вчені підтвердили існування нового виду рогатої сови. Птах мешкає у вузькій смузі високогірних лук халька в депресії Уанкабамба.
Вид отримав назву Bubo jalca — сова халька. Опис опубліковано в липні 2026 року в журналі Audiornis. Автори — міжнародна група орнітологів на чолі з Бернабе Лопес-Ланусом.
За зовнішнім виглядом і розмірами нова сова майже не відрізняється від Bubo nigrescens з парамо Еквадору та Колумбії. Головна відмінність — у голосі. Сова видає короткий і швидкий крик «хе-ку!» з наголосом на перший склад.
Для порівняння: самець Bubo nigrescens співає протяжне трискладове «кус-кун-го», а Bubo magellanicus — двоскладове «ту-ку». Розбіжності добре видно на спектрограмах та осцилограмах.
Формальний опис засновано на самиці, зібраній ще в липні 1980 року поблизу Крус-Бланка в 33 кілометрах на південний захід від Уанкабамби на висоті близько 3050 метрів. Екземпляр зберігається в Музеї природничих наук Університету штату Луїзіана, а записи голосу — у бібліотеці Маколея Корнелльської лабораторії орнітології.
Сова халька вкрай рідкісна навіть у межах свого ареалу. Досі не відомо жодної фотографії живої птиці. Її існування залежить від вузької зони халька та прилеглих хмарних лісів.
Загрози серйозні. Луки халька активно захоплюють плантації сосни, а сусідні хмарні ліси перебувають під загрозою вирубки. Як довго вдасться зберегти цей вузькоареальний вид?
Відкриття підкреслює, наскільки багата та вразлива фауна перуанських Анд. Навіть у добре вивчених регіонах наука продовжує знаходити нові види, чиє майбутнє безпосередньо залежить від збереження унікальних високогірних екосистем.
