Що, якби музика була здатна чекати на свого слухача?
Не роки. Не століття. А ціле тисячоліття.
І одного дня знову зазвучати.
Саме це стало результатом європейського дослідницького проєкту REPERTORIUM, який офіційно стартував 1 січня 2023 року в рамках програми Horizon Europe.
Назва проєкту розшифровується як Researching and Encouraging the Promulgation of European Repertory through Technologies Operating on Records Interrelated Utilising Machines — дослідження та збереження європейської музичної спадщини за допомогою штучного інтелекту та цифрових технологій.
Протягом трьох років міжнародна команда дослідників з Іспанії, Італії, Франції, Німеччини, Фінляндії, Нідерландів, Литви та Великої Британії об'єднала музикознавців, істориків, спеціалістів зі штучного інтелекту та цифрових технологій.
Їхня мета була незвичайною.
Не написати нову музику.
А допомогти сучасному світу знову почути ту, що майже зникла з культурної пам'яті.
Основою проєкту стала унікальна колекція Atelier de Paléographie Musicale — музичної палеографічної майстерні монастиря Солем у Франції.
Понад сто років ченці-бенедиктинці збирали та фотографували середньовічні музичні рукописи з бібліотек по всій Європі. З часом ця колекція перетворилася на один із найважливіших архівів григоріанського співу — музичної традиції, що мала величезний вплив на розвиток європейської культури.
Однак вивчити такий архів вручну практично неможливо.
Саме тут на допомогу прийшли сучасні технології.
Використовуючи методи цифрової обробки зображень, оптичного розпізнавання давнього нотного запису та алгоритми штучного інтелекту, дослідники оцифрували десятки тисяч зображень рукописів і створили відкриту цифрову платформу Medieval Music Manuscripts Online (MMMO). Завдяки цьому тисячі середньовічних джерел стали доступними дослідникам по всьому світу, а багато забутих піснеспівів вперше були систематизовані та ідентифіковані.
Але найважливішим результатом проєкту стали зовсім не технології.
У січні 2025 року в Cathedral of Salamanca вперше в сучасну епоху прозвучали григоріанські піснеспіви, які, за оцінками дослідників, могли мовчати понад тисячу років.
Їх виконав ансамбль Schola Antiqua під керівництвом Juan Carlos Asensio Palacios — одного з провідних фахівців із середньовічної музики.
Пізніше, 21 листопада 2025 року, ці твори були видані на подвійному альбомі Beatæ Mariæ: Canto llano en la Catedral de Salamanca.
Так музика, що довгі століття існувала лише в давніх рукописах, знову стала частиною живого культурного простору.
І хоча сам проєкт завершився наприкінці 2025 року, його історія продовжується.
Сьогодні всі оцифровані матеріали та результати досліджень розміщені на відкритій платформі Medieval Music Manuscripts Online (MMMO), яку підтримує DIAMM (Digital Image Archive of Medieval Music) при Оксфордському університеті. Це дозволяє музикантам, дослідникам та всім, хто цікавиться середньовічною музикою, вільно працювати з унікальними історичними джерелами.
Це дослідження змушує по-новому поглянути й на роль штучного інтелекту.
Найчастіше ми говоримо про нього як про інструмент створення нового.
Але в цьому випадку він виступив в іншій ролі.
Не композитора. І не автора. А реставратора культурної пам'яті.
Що ця подія додала до звучання планети?
За кожним новим алгоритмом ми часто бачимо лише технологію. Але іноді технологія стає мостом. Не між людиною та машиною. А між минулим і сьогоденням.
Проєкт REPERTORIUM показав, що штучний інтелект здатний не тільки створювати нове.
Він може допомогти людині знову почути те, що вже було створено багато століть тому.
І, можливо, найдивовижніше відкриття полягає зовсім не в штучному інтелекті.
А в самій музиці. Вона пережила своїх авторів. Пережила епохи. Пережила століття.
І весь цей час немов чекала моменту, коли її знову почують.
Якщо музика справді здатна чекати на свого слухача сотні років…
Які ще голоси минулого все ще чекають, коли ми навчимося їх чути?
