У середині вересня 2026 року в повіті Чженьлай провінції Цзілінь на червоних пляжах лужних боліт Ерлунтао знову закружляли тисячі сірих журавлів. Це не просто щорічне видовище, а сигнал: зусилля з відновлення водно-болотних угідь дають відчутний результат.
За даними місцевих спостерігачів, у зграях сірих журавлів — понад три тисячі особин — з'явилися чотири білі журавлі та два білоголові. Поруч годуються місцеві водоплавні птахи: гуси, качки, білі косарі та великі білі чаплі. Особливо помітне зростання чисельності далекосхідного лелеки: зафіксовано понад сто птахів, і це більше, ніж у попередні роки.
Чженьлай давно називають «батьківщиною білих журавлів». Тут проходить важлива ділянка Східноазійсько-Австралійського міграційного шляху. Болота Момоге та Ерлунтао слугують птахам своєрідною «заправкою»: рясність риби, креветок і водної рослинності дозволяє набратися сил перед довгим перельотом на південь.
За останні п'ять років завдяки системній охороні та відновленню боліт загальна кількість птахів, що тут зупиняються, зросла з 100–150 тисяч до 250 тисяч, а видове різноманіття — з 298 до 315 видів. Такі цифри говорять не про випадковий спалах, а про поступове повернення екосистеми до рівноваги.
За птахами стежать не лише фахівці, а й місцеві волонтери. Родина Мао Сюя щодня двічі обходить береги, відганяючи браконьєрів і прибираючи сміття. Їхня робота — частина великої мережі, яка робить зупинку безпечною для тисяч крилатих мандрівників.
Коли людина перестає руйнувати й починає відновлювати, природа відповідає не одразу, але впевнено. У Чженьлаї це вже видно неозброєним оком.
