У вересні 2026 року Росія запускає регульований ринок криптовалюти, і Ощадбанк уже підрахував перші плоди: 3,5–4 трлн рублів, або близько 46 млрд доларів, торгового обороту на ліцензованих майданчиках за рік. Цифра звучить переконливо, поки не порівняєш її із загальним обсягом криптоактивності в країні — приблизно 18 трлн рублів щороку. Виходить, що на регульовані біржі перейде лише п'ята частина ринку.
Закон, підписаний президентом у серпні, дозволяє торгівлю через ліцензованих брокерів і біржі. Однак для звичайних інвесторів встановлено жорсткий ліміт — 300 тисяч рублів на рік на одного посередника, плюс обов'язкове тестування. На старті доступні лише біткоїн, ефір і стейблкоїн USDT. Інші активи та звичні P2P-схеми залишаються поза межами.
Ощадбанк називає свій прогноз консервативним: за словами заступника голови Анатолія Попова, більшість транзакцій продовжить обходити організовані майданчики. Причина не лише в обмеженнях, а й у сталих звичках. Російські користувачі роками покладалися на офшорні сервіси та прямі перекази, цінуючи швидкість і відсутність зайвого контролю.
За цією обережністю стоїть глибший розрахунок. Держава отримує інструмент нагляду та податкового обліку, але не прагне повністю витіснити сірий сегмент. Повний перехід міг би створити надмірний тиск на рубль і ускладнити санкційні обходи. Тому регулятор залишає «вікно» для нерегульованих каналів.
Уявіть річку, яку намагаються спрямувати у вузький канал: вода знайде шлях навколо, якщо береги занадто високі. Так і з грошима — жорсткі рамки не зупиняють потік, а лише перерозподіляють його. До 2029 року Ощадбанк очікує зростання регульованого обсягу до 7,5 трлн рублів, але це станеться лише за поступового пом'якшення правил і довіри учасників.
Для звичайного росіянина легалізація — не стільки можливість заробити, скільки тест на те, наскільки держава готова ділити контроль над приватними фінансами. Поки ж 80 % ринку залишається в тіні, нагадуючи: гроші завжди шукають свободу, навіть коли закон пропонує порядок.
