❓ ЗАПИТАННЯ:
«Ну, а далі ми вже обговорюємо зовсім інші процеси, які просто «технічно» недоступні тому, хто перебуває під впливом негативних переконань» (с). Так, але ви пропонуєте людям опрацьовувати тему переконань не з тієї позиції, з якої проходите її ви. І ви ніде про це не згадуєте.
У вас є усвідомлене пряме знання про «невіддільність від Джерела», і воно підтримує ваше розуміння та практичне втілення. А інші люди лише «галюцинують» разом із розумінням логіки, яку ви надаєте. Про що взагалі може йти мова, якщо в інших немає другої половини необхідного досвіду?
❗️ ВІДПОВІДЬ lee:
Я пропоную те, що було найефективнішим саме для мене. Подібно до того, як інструктор з водіння не пропонує учням «спочатку проїхати, як я, мільйон кілометрів, а потім приходити», він передає своє бачення ключових елементів керування, які (на його думку) дозволяють максимально швидко навчитися водити машину.
Більше того, приходять саме ті, хто «готовий до водіння» — людина без цієї готовності невдовзі сама піде. Випадковостей не буває.
А критерій полягає не в тому, наскільки правильно хтось щось розуміє. Справжнім мірилом є те, наскільки надихає сам процес отримання подібних знань.
Коли виникає відчуття «я це відчуваю, ніби знав раніше», тобто з’являється ефект «впізнавання» — це і є гранично точне відчуття того, що ви отримуєте саме те, що запитували.
Саме ж застосування навичок розгорнеться там, де це необхідно. Не сьогодні, так післязавтра по обіді.
