Міжнародні зусилля з порятунку тихоокеанського блакитного тунця (Thunnus orientalis) дали перші відчутні плоди. На нещодавній зустрічі Міжамериканської комісії з тропічних тунців країни домовилися про довгострокову стратегію вилову, яка враховує як відновлення популяції, так і можливі ризики в майбутньому.
Ще десять років тому чисельність цього виду впала до критичних 2,6 % від історичного рівня через надмірний промисел. Завдяки плану відновлення, ухваленому в 2017 році, ситуація помітно поліпшилася. Тепер нова стратегія дозволяє трохи збільшити квоти, але автоматично знижує їх за перших ознак спаду.
Важливо, що рішення ухвалено на основі багаторічних досліджень і враховує вплив на всю екосистему. Комісія управляє запасами у східній частині Тихого океану, а спільна робоча група із Західно-Тихоокеанською комісією з рибальства координує дії по всьому ареалу виду.
Однак не все минуло гладко. Країнам не вдалося узгодити багатовидову стратегію для інших тунців — великоокого, жовтоперого та смугастого. Ці види часто ловлять разом, і відсутність єдиного механізму обмежень при зниженні чисельності одного з них залишається серйозною прогалиною.
Представники неурядових організацій зазначають, що передбачувані правила важливі не лише для природи, а й для ринків. Без них довіра до стабільності поставок падає, а тиск на запаси може зрости знову.
Крім того, на зустрічі обговорювалися питання прозорості та боротьби з незаконним промислом. Пропозиції щодо посилення моніторингу та контролю за власниками суден поки не отримали підтримки, хоча необхідність таких заходів очевидна.
Успіх із блакитним тунцем показує, що спільні зусилля держав здатні змінювати ситуацію на краще, якщо спиратися на науку й заздалегідь закладати механізми реагування. Для інших видів тунця така домовленість поки залишається справою майбутнього.
Координація між регіональними організаціями з управління рибальством залишається ключем до довгострокового збереження морських ресурсів.
