Дослідження за участю 101 добровольця продемонструвало несподіваний результат: під час виконання візуального завдання з фігурами на екрані люди рідше помічали вимовлені негативні слова, ніж нейтральні. Слова лунали через навушники у вигляді потоку безглуздих псевдослів, у які періодично вставляли справжні слова івритом. Дослідження, опубліковане в журналі Psychological Science під керівництвом Гала Чена з Єврейського університету в Єрусалимі, доводить, що відбір інформації для свідомого доступу відбувається раніше, ніж вважалося дотепер.
Цей результат ставить під сумнів ключову передумову теорій свідомості: емоційна значущість нібито має полегшувати потрапляння стимулу до глобального робочого простору. Згідно з Глобальною робочою теорією (розробленою Бернардом Баарсом та розвиненою Станісласом Деаном), «запалювання» мало б відбуватися швидше для емоційно заряджених сигналів. Проте в межах цього дослідження негативні слова систематично ігнорувалися навіть за умови зниження когнітивного навантаження.
Методика включала кілька експериментів із різними наборами слів та рівнями складності візуального завдання; ефект зберігався як за складного, так і за простого завдання. Автори вказують на певні обмеження: використовувалися лише окремі слова, а не зв’язне мовлення, а також не тестувалися позитивні чи табуйовані стимули. Тим не менш, отримані дані свідчать про активну несвідому фільтрацію, а не про пасивну відсутність обробки.
Уявіть охоронця на вході до клубу, який без дозволу відвідувача розвертає тих, хто здатний влаштувати скандал, ще до того, як вони підійдуть до дверей. Схоже, когнітивна система працює за аналогічним принципом: вона оцінює потенційну «вартість» негативного змісту і воліє не сплачувати її, залишаючи інформацію за порогом усвідомлення.
Це відкриття стосується не лише доступу до свідомості, а й клінічних питань. Якщо в нормі діє такий захисний механізм, то при тривожних розладах чи ПТСР він може давати збій, пропускаючи те, що за звичайних умов відсіюється. Це відкриває шлях до досліджень, де несвідома селекція стане мішенню для терапевтичного втручання.
У ширшому сенсі експеримент нагадує, що свідомість — це не просто підсумок обробки даних, а результат активного та упередженого відбору. Те, що ми врешті-решт помічаємо, вже пройшло крізь фільтр, критерії якого ми тільки починаємо розуміти.
