Європейські фізики презентували план будівництва кільцевого прискорювача довжиною 91 кілометр, що має змінити Великий адронний колайдер і відкрити шлях до нових енергетичних масштабів. Проєкт Майбутнього кільцевого колайдера (FCC) передбачає не лише пошук нових частинок, а й створення інфраструктури, здатної функціонувати протягом десятиліть.
Основну ставку роблять на FCC-ee — електрон-позитронний колайдер, який дозволить із безпрецедентною точністю дослідити бозон Гіггза та перевірити Стандартну модель. На відміну від китайського проєкту CEPC, європейський варіант спирається на вже наявну екосистему ЦЕРН та досвід ВАК, проте потребує узгодження бюджетів від 20 країн-учасниць.
Ключовий парадокс полягає в тому, що проєкт вартістю понад 15 мільярдів євро просувають саме тоді, коли Європа стикається з енергетичною кризою та конкуренцією з боку США і Китаю. Успіх залежатиме від того, чи вдасться зберегти науковий нейтралітет ЦЕРН на тлі дедалі більшого тиску з боку політиків.
Аналогія з ВАК тут цілком доречна: свого часу інвестиції обсягом 4,75 млрд швейцарських франків окупилися не лише відкриттям Гіггза, а й розвитком технологій — від МРТ до розподілених обчислень. FCC обіцяє подібний ефект, проте в умовах, коли приватні компанії та національні програми дедалі частіше перехоплюють ініціативу.
Якщо проєкт отримає схвалення у 2028 році, будівництво розпочнеться після 2040-го. Це дасть Європі шанс зберегти лідерство у фундаментальній фізиці, проте вимагатиме політичної волі, порівнянної з рішеннями 1950-х років, коли створювався сам ЦЕРН.
