25 вересня 2026 року літак Папи Римського Лева XIV приземлився в паризькому аеропорту Орлі. Його зустрів Президент Еммануель Макрон, а по всій Франції сім хвилин лунали церковні дзвони. Того ж дня понтифік відвідав Єлисейський палац для зустрічі з главою держави, а потім штаб-квартиру ЮНЕСКО, де вперше за понад 40 років виступив з промовою про штучний інтелект, молодь, мир та міжрелігійний діалог.
Цей візит — перший повноцінний апостольський візит до Франції за часів президентства Макрона — відбувається на тлі зростаючих побоювань щодо ШІ. Лев XIV, перший американський Папа Римський в історії, зробив цю тему центральною з третього дня свого понтифікату. У травні він видав енцикліку «Magnifica Humanitas», закликаючи до глобальних правил регулювання технологій. На зустрічі з Папською академією наук напередодні прибуття до Франції він знову застерігав про загрози кіберзброї, автономних систем та величезного споживання ресурсів. У ЮНЕСКО він спирається на рекомендацію організації 2021 року щодо етики ШІ, яку вже використовують понад 70 країн.
Громадський образ Лева XIV — це образ голосу, який ставить людську гідність вище за технологічний прогрес. Його задокументована позиція підтверджує цю послідовність: він критикував ШІ за дезінформацію, маніпуляції та ризик «апокаліпсису», водночас наголошуючи на його потенціалі для добра під суворим контролем. На відміну від своїх попередників, він не обмежується загальними закликами, а вимагає міжнародних норм, посилаючись на реальні ризики для миру та довкілля.
Зустріч з Макроном та виступ у ЮНЕСКО дозволяють понтифіку як зміцнити позиції Церкви після скандалів із сексуальним насильством, так і позиціонувати Святий Престол як морального арбітра в епоху технологічних зрушень. Франція, прагнучи суверенітету у сфері ШІ та незалежності від Сполучених Штатів і Китаю, знаходить у Папі союзника у питаннях етики та мультилатералізму. Це не просто дипломатичний візит — це підтвердження стратегії, за якою Церква повертає собі роль у глобальних дебатах, що колись вважалися прерогативою держав та корпорацій.
Подібно до старого маяка, що освітлює небезпечні рифи для нових кораблів, Лев XIV використовує платформу ЮНЕСКО, щоб нагадати: технології мають служити людству, а не навпаки. У світі, де ШІ вже впливає на конфлікти та дані, його голос стає одним із небагатьох, здатних об'єднати етику та політику, не будучи прив'язаним до національних інтересів.
