Компанія Casimir Inc., заснована та очолювана Гарольдом Г. «Сонні» Вайтом — відомим фізиком, який раніше керував лабораторією EagleWorks у NASA та працював над проєктами DARPA щодо передових систем тяги, включно з концепціями варп-двигунів, — вийшла з режиму секретності. Вона оголосила про плани комерціалізації технології MicroSparc до 2028 року. Це мікросхема, яка, за твердженням розробників, видобуває енергію безпосередньо з квантового вакууму, не потребуючи акумуляторів чи підзарядки.
Як це працює (за версією компанії)
В основі розробки лежить добре відомий ефект Казимира: у квантовому світі «порожній» простір зовсім не є порожнім — він сповнений флуктуацій електромагнітних полів і віртуальних частинок. Якщо розмістити дві провідні пластини на відстані в десятки нанометрів, між ними виникає негативний тиск, що змушує пластини притягуватися одна до одної.
Зазвичай такий «пристрій» є одноразовим: пластини зближуються, і енергію більше видобути неможливо. Вайт та його команда пішли далі. Вони створили статичні казимирівські порожнини на підкладці, де пластини зафіксовані й не можуть рухатися. У центрі кожної порожнини розміщені мікроскопічні «стовпчики» або антени (micropillars), які електрично ізольовані від стінок.
Квантовий вакуум ззовні активно «бомбардує» електрони в стінках. Завдяки квантовому тунелюванню електрони іноді проникають всередину порожнини на центральні стовпчики. Повернутися назад їм набагато складніше, адже всередині панує «тиша». У результаті виникає спрямований потік електронів, що фактично є постійним слабким електричним струмом. Компанія порівнює цей механізм із «квантовим храповиком» (quantum ratchet).
Поточні результати та цілі
Casimir Inc. вже виготовила сотні прототипів у нанолабораторіях MIT.nano та Texas A&M AggieFab. Тестування проводилося в екранованих камерах за допомогою прецизійних електрометрів. За словами Вайта, пристрої демонструють напругу від мілівольт до вольт при силі струму в пікоампери, що перевищує рівень фонового шуму.
Цільовий комерційний чип розміром 5 × 5 мм має видавати близько 1,5 В при 25 мкА (приблизно 37–40 мікроват). Цього буде достатньо для датчиків із наднизьким енергоспоживанням, переносної електроніки та пристроїв інтернету речей (IoT). У перспективі компанія заявляє про можливість масштабування технології для більш енергоємних рішень — від смартфонів до інфраструктурних об'єктів і навіть космічних систем.
Важливі застереження
Технологія викликає обґрунтований скепсис у науковій спільноті. Чимало фізиків зауважують, що спроби отримати «безкоштовну» енергію з вакууму часто суперечать закону збереження енергії чи імпульсу. Сам Вайт наголошує, що фундаментальна фізика (ефект Казимира та тунелювання) давно підтверджена експериментально, а новизна полягає в інженерному рішенні статичних порожнин та методах нанофабрикації. Компанія опублікувала відповідну статтю в рецензованому журналі, проте широкого незалежного підтвердження результатів наразі немає.
Чому це може бути важливим
Якщо технологія справді масштабується, вона здатна радикально змінити світ малопотужної електроніки, особливо у віддалених або екстремальних умовах (космос, глибоководні системи, автономні сенсори). Для повсякденного життя на перших етапах це буде радше доповненням до існуючих джерел енергії, ніж їх повною заміною.
Поки що це перспективна розробка, яка ще не була доведена на промисловому рівні. 2028 рік продемонструє, чи зможе MicroSparc вийти за межі лабораторії та перетворитися на реальні продукти. Стежити за Casimir Inc. безумовно варто — навіть якщо отримати повноцінну «енергію з нічого» виявиться складніше, ніж обіцяно, супутні технологічні прориви в нанофотоніці та квантових матеріалах можуть стати цінними самі по собі.
