Китайські вчені з Академії наук звернули увагу на три відкриття в хімії, які вже змінили лабораторії по всьому світу, але поки не отримали найвищого визнання — Нобелівської премії. Йдеться про секвенування ДНК нового покоління, передові сонячні елементи на основі перовськітів і каталіз утворення зв'язків вуглець-азот. Ці роботи, на думку експертів, лежать в основі сучасних досліджень у медицині, енергетиці та фармацевтиці.
Секвенування ДНК нового покоління перетворило читання геному з трудомісткої процедури на доступний інструмент. В основі методу — хімічна модифікація нуклеотидів: вони несуть флуоресцентну мітку й тимчасовий блок, що зупиняє ріст ланцюга. Почергове додавання основ, знімання сигналу та видалення мітки дають змогу читати мільйони фрагментів одночасно. Завдяки цьому діагностика рідкісних хвороб, вивчення раку та відстеження мутацій вірусів стали рутинними.
Другий кандидат — сонячні елементи на перовськітах. Ці матеріали з особливою кристалічною структурою легко налаштовуються під різні ділянки сонячного спектра. Шари можна комбінувати з кремнієм у тандемних комірках, підвищуючи загальну ефективність. Виробництво з розчинів за низьких температур обіцяє знизити витрати, хоча стабільність на відкритому повітрі залишається серйозним завданням для інженерів.
Третій напрям — реакції утворення зв'язків вуглець-азот, відомі як амінування за Бухвальдом-Гартвігом. Паладієві каталізатори дають змогу надійно приєднувати азотовмісні групи до ароматичних кілець. Такі зв'язки трапляються в більшості сучасних ліків, і метод істотно розширив можливості синтезу нових молекул для фармацевтики.
Усі три відкриття об'єднує одне: вони народилися на стику хімії з іншими науками й уже стали незамінними інструментами. Китайські дослідники наголошують, що саме фундаментальні хімічні рішення уможливили прориви в геноміці, відновлюваній енергетиці та створенні ліків. Залишається чекати, чи отримають ці роботи довгоочікуване визнання.
