На півдні Бразилії, на землях народу шокленг у штаті Санта-Катаріна, розгортається тиха, але масштабна робота з повернення лісу. Місцеві жителі за кілька років висадили майже сто тисяч саджанців араукарії бразильської — дерева, яке в минулому столітті втратило 97 відсотків свого ареалу і тепер перебуває серед видів, що критично зникають.
Араукарія (Araucaria angustifolia) — величне хвойне дерево, здатне виростати вище п'ятдесяти метрів. Її прямий стовбур і широка крона колись визначали вигляд південних бразильських лісів. Сьогодні ці ліси сильно фрагментовані, а саме дерево стало символом вразливості цілої екосистеми. Горіхи піньяо, які воно дає, слугують їжею не лише людям, а й щонайменше двадцяти двом видам тварин.
Для шокленг араукарія — не просто рослина. За їхнім переказом, з цього дерева створено захисну тварину, і без нього неможливо розповісти історію народу. Карл Гакран, один з ініціаторів проєкту, прямо пов'язує долю дерева з долею своєї культури: коли зникає священне дерево, під загрозою опиняються мова та традиції.
Усе почалося в 2016 році, коли Гакран дізнався про статус араукарії в Червоній книзі МСОП. Спочатку він хотів виростити десять дерев на своїй ділянці, але ідея швидко захопила громаду. У 2017-му стартував системний проєкт, яким тепер займається інститут Заг. За десять років інститут виробив понад сто сорок тисяч саджанців і висадив їх на площі понад тисячу гектарів у межах території Ібірама-Ла-Кланьо.
Робота йде за традиційними правилами: при зборі насіння залишають не менше сорока відсотків для диких тварин, а перед посадкою проводять ритуали та «розмовляють» з насінням. Паралельно видаляють інвазивні види — американську сосну та евкаліпти, — звільняючи місце для місцевих рослин. У проєкті беруть участь від тридцяти до шістдесяти волонтерів залежно від сезону.
Територія, де ведеться відновлення, поки не повністю оформлена юридично — процес демаркації триває вже роки. Однак самі посадки стають аргументом на користь визнання прав корінних народів на споконвічні землі. Відновлення лісу тут одночасно і екологічне, і культурне, і правове завдання.
Коли люди повертають деревам місце в ландшафті, вони одночасно повертають собі частину власної історії та дають шанс вижити десяткам інших видів.
