Споживання електроенергії в майнінгу Bitcoin зросло на 38% за півтора року — до 190 ТВт·год у перерахунку на рік. При цьому гідроенергетика вперше обігнала природний газ і стала головним джерелом живлення мережі. Цифра виглядає сухою, але за нею стоїть простий економічний факт: майнери, як і будь-який інший бізнес, шукають найдешевшу та найстабільнішу енергію, а не абстрактну «зеленість».
За попередніми даними Кембріджського центру альтернативних фінансів, частка низьковуглецевих джерел в енергоміксі майнерів досягла 59,4%. Гідроелектростанції, особливо в Ефіопії та інших регіонах з надлишком дешевої води, потіснили газ. Викиди CO₂ при цьому зросли «лише» на 20% — до 48 млн тонн. Зростання споживання випереджає зростання забруднення саме тому, що структура джерел змінюється на користь більш чистої енергії.
Для інвестора в криптовалюту або акції майнінгових компаній це не просто статистика. Дешева гідроенергія безпосередньо впливає на маржинальність видобутку. Коли електрика коштує менше, хешрейт зростає швидше, а собівартість одного Bitcoin падає. Той, хто раніше купував майнінг-ферми в регіонах з дорогим газом, тепер програє тим, хто встиг закріпитися біля гребель.
Цікаво, що лише 10% опитаних майнерів вже перенаправили частину потужностей на ШІ-обчислення. Решта поки тільки придивляються. Причина проста: Bitcoin-майнінг можна швидко вимкнути при стрибку цін на електрику, а дата-центри для штучного інтелекту вимагають цілодобової стабільності та дорогої інфраструктури. Гнучкість залишається головною конкурентною перевагою крипто-майнерів.
Емісії все одно зростають, тому що загальний обсяг споживання збільшується. Навіть при чистішому міксі абсолютні цифри вищі. Це класичний приклад, коли відносна «зеленість» не скасовує абсолютного зростання навантаження на енергосистему. Інвесторам варто пам'ятати: регуляторні ризики та репутаційні витрати нікуди не зникають, навіть якщо гідроенергетика займає перше місце.
В результаті майнінг Bitcoin все більше нагадує звичайний енергоємний бізнес, де виграє той, хто краще керує вартістю кіловат-години. Для приватного інвестора це сигнал: стежити не тільки за ціною монети, але й за географією та джерелами енергії компаній, в які він вкладається. Дешева вода сьогодні дає перевагу, але завтра правила гри можуть змінитися.
