Новий уряд Угорщини на чолі з прем’єр-міністром Петером Мадяром офіційно скасував надзвичайний стан (режим НС), який діяв у країні з 2020 року. За словами Мадяра, це знаменує повернення до «нормального життя» та завершення чотирирічного періоду особливих правових режимів, запроваджених попереднім прем’єр-міністром Віктором Орбаном.
Історія запровадження та продовження надзвичайного стану
Надзвичайний стан в Угорщині було вперше введено у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19; він надавав уряду розширені повноваження, зокрема право керувати країною за допомогою указів в обхід парламенту. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, режим НС продовжили під приводом ризиків для безпеки та гуманітарної ситуації на кордоні.
Протягом останніх років парламент, у якому більшість мала партія «Фідес», неодноразово продовжував дію надзвичайного стану, фактично дозволяючи уряду Орбана керувати країною протягом усього чотирирічного циклу поза межами стандартного законодавчого процесу. Критики, зокрема в Європарламенті, називали такий режим «абсолютно несумісним із європейськими цінностями».
Кінець «правлінню за допомогою декретів»
14 травня 2026 року новий прем’єр-міністр Петер Мадяр оголосив, що відсьогодні дію надзвичайного стану воєнного часу в Угорщині припинено, а разом із ним завершується і шестирічна «декретно-орієнтована» система управління. Парламент уже імплементував у законодавче поле основні укази, видані в умовах НС, тим самим формально закривши особливий правовий режим, але зберігши частину регуляторних норм у вигляді звичайних законів.
Скасування режиму НС розглядається як один із ключових кроків нового уряду на шляху до зближення угорської політики з європейськими нормами та демократичними стандартами. Водночас Мадяр наголошує, що країна готова оперативно реагувати на нові загрози, проте виключно в межах чинних демократичних процедур, а не через розширені автономні повноваження уряду.
Різка зміна політичного курсу щодо Росії
Паралельно зі скасуванням надзвичайного стану МЗС Угорщини викликало російського посла через масовану атаку безпілотників на українське Закарпаття, де проживає значна частина етнічних угорців. Прем’єр Мадяр заявив, що угорський уряд «рішуче засуджує напад Росії на Закарпаття» і вимагатиме від Москви пояснень щодо термінів закінчення війни, яка розпочалася понад чотири роки тому.
Аналітики розцінюють такий крок як виразну зміну курсу порівняно з попередньою лінією Орбана, який тривалий час підтримував тісні зв’язки з Москвою та нерідко блокував жорсткіші антиросійські ініціативи ЄС. Президент України Володимир Зеленський назвав реакцію Будапешта «важливим сигналом» і підкреслив, що цей напад знову продемонстрував: Росія становить загрозу не лише для Києва, а й для сусідніх країн та всієї Європи.
