14 вересня 2026 року у Кардіффі відбудеться безпрецедентна зустріч лідерів трьох регіонів Великої Британії. Перший міністр Шотландії Джон Свінні (SNP), перший міністр Уельсу Рун ап Йорверт (Plaid Cymru) та перший міністр Північної Ірландії Мішель О’Ніл (Sinn Féin) зберуться, щоб підписати спільну декларацію. До них приєднається лідерка Sinn Féin та опозиції в Республіці Ірландія Мері Лу Макдональд.
За даними The Telegraph та інших британських видань, документ вимагатиме від Лондона визнати право цих територій на проведення референдумів про незалежність і самовизначення. Зустріч проходить у форматі партійних лідерів, а не офіційних представників урядів.
Уперше в історії всі три регіони одночасно очолюють політики, які підтримують вихід зі складу Сполученого Королівства. Джон Свінні підкреслив: «Уперше Шотландію, Уельс та Північну Ірландію очолюють прихильники незалежності. Немає більш чіткого сигналу, що статус-кво є нестійким, і Вестмінстер має готуватися до майбутнього без Сполученого Королівства».
Що входить до порядку денного
Спільна декларація торкнеться чотирьох ключових напрямів:
- економіки,
- енергетики,
- європейського та міжнародного співробітництва,
- права на самовизначення.
Шотландія та Уельс розглядають перспективу окремого членства в Європейському Союзі. Північна Ірландія — шлях до возз'єднання з Республікою Ірландія, що автоматично поверне її до ЄС.
Контекст і реакція Лондона
Зустріч проходить на тлі нещодавніх заяв прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема. Минулого тижня він допустив можливість нового шотландського референдуму за наявності «чіткого консенсусу», проте пізніше офіційно підтвердив, що тема залишається «закритою».
У британському уряді та серед юніоністів зустріч уже називають «сепаратистським самітом». Критики стверджують, що вона спрямована на посилення тиску на Вестмінстер. Прихильники незалежності, навпаки, вбачають у ній історичний момент координації національних рухів.
Опитування показують: підтримка незалежності в Шотландії зараз становить близько 47 %, у Північній Ірландії — близько 36 %, в Уельсі — близько 32 %.
Зустріч у Кардіффі не має юридичної сили і не змінює конституційні процедури. Однак вона демонструє зростаючу координацію між трьома націоналістичними силами і ставить перед Лондоном питання про майбутнє Сполученого Королівства у гострішій формі, ніж будь-коли раніше.
