Згідно з опитуванням Pew Research Center, проведеним у лютому-травні 2026 року серед 13 696 дорослих у 12 країнах, медіанне значення довіри до Китаю в питанні ефективного регулювання штучного інтелекту становило 43 %. Для США цей показник дорівнює 35 %, а для Європейського Союзу — 34 %.
Опитування охопило переважно країни із середнім рівнем доходу за класифікацією Світового банку: Бангладеш, Малайзію, Пакистан, Шрі-Ланку, Західний берег річки Йордан і Східний Єрусалим, Сінгапур, Чилі, Таїланд, Гану, Перу, Колумбію та Філіппіни. У п'яти з них — Бангладеш, Малайзії, Пакистані, Шрі-Ланці та на Західному березі — Китай користується найбільшою довірою.
Зв'язок між загальним ставленням до країни та довірою до її здатності регулювати ШІ простежується чітко. У країнах із середнім доходом погляди на Китай загалом більш позитивні, ніж у країнах із високим доходом, що напряму корелює з готовністю довіряти Пекіну питання нагляду за технологіями.
На відміну від опитування 2025 року, де в 25 країнах лідирував Європейський Союз, нинішні дані показують зсув уподобань саме в державах із середнім доходом. Там довіра до власних урядів часто вища, ніж до зовнішніх гравців, але серед міжнародних варіантів Китай виходить уперед.
Методологія Pew наголошує, що довіру вимірювали питанням про здатність «ефективно регулювати штучний інтелект». Відповіді «певною мірою довіряю» та «повністю довіряю» підсумовувалися. Вибірка репрезентативна для дорослого населення кожної країни, але не включає самі США, Китай чи країни ЄС.
Для порівняння: у попередніх дослідженнях Pew 2025 року медіанна довіра до ЄС становила 53 %, до США — 37 %, а до Китаю — лише 27 %. Перехід до переважно середньодоходних країн змінив картину, відображаючи відмінності в геополітичних пріоритетах і сприйнятті Китаю.
Цей розподіл довіри має прямі наслідки для глобального управління ШІ. Країни, де Китай користується більшою довірою, можуть схилятися до участі в ініціативах Пекіна щодо стандартів, таких як етичні рамки чи механізми обміну даними, а не до західних підходів.
Відкритим залишається питання, як саме ці уподобання вплинуть на майбутні міжнародні угоди. Незалежної верифікації через повторні опитування та аналіз конкретних регуляторних пропозицій поки немає.
Зрештою дані Pew показують, що в країнах із середнім доходом Китай сприймається як надійніший партнер у регулюванні ШІ, ніж США чи ЄС, і це сприйняття тісно пов'язане із загальним ставленням до країни.
