В Аделаїді Англія не просто відігралася після приниження в Перті — вона показала, як швидко може змінитися баланс сил у серії, коли один опенер вирішує взяти ініціативу у свої руки, а боулер знаходить слабкі місця в топ-ордері господарів.
Том Бантон набрав 121 очко за 99 м'ячів, а Гас Аткінсон узяв 4/28, забезпечивши команді перемогу з різницею в 135 ранів. Англія набрала 355/6 — свій найкращий результат в Австралії за всю історію ODI, — а Австралія впала до 220 за 44,3 овера. Серія тепер 1-1, і вирішальний матч у Гобарті обіцяє бути не менш напруженим.
За цією цифрою стоїть не лише статистика, а й психологічний перелом. Після поразки на 200+ ранів у першому матчі Англія вийшла на поле з чітким розумінням: або вони нав'язують свою гру, або серія закінчиться достроково. Бантон з перших же оверів атакував, а партнерство з Джо Рутом на 137 ранів стало найрезультативнішим для другої позиції Англії в Австралії за 50 оверів.
Австралійська атака, яка в Перті виглядала непробивною, в Аделаїді пропустила 350+ уперше на домашній землі. Боулінг Англії, навпаки, одразу знайшов уразливі місця: Аткінсон розібрав верхній порядок за лічені овери, а спінер Ліам Доусон завершив справу, прибравши ключових Реншоу і Гріна.
Цей матч — класичний приклад того, як одна сильна партія може перевернути серію. Як у шахах, де один точний хід змінює всю позицію, так і тут: Бантон і Аткінсон не просто набрали очки й узяли wickets, вони повернули Англії віру у власні сили перед вирішальною грою.
Тепер у Гобарті вирішиться, хто візьме серію. Для Англії це шанс закріпити відродження, для Австралії — довести, що поразка в Аделаїді була лише прикрою осічкою, а не симптомом глибших проблем.

