Літо 2026 року стало помітно більш спалаховим, ніж попереднє. За даними Лабораторії сонячної астрономії ІКІ РАН, з червня по серпень на Сонці зареєстрували 82 спалахи рівня M і вище, включаючи три події найвищого класу X. Роком раніше за той самий період сильних спалахів було 62, а X-подій — лише два. При цьому кількість днів з магнітними бурями, навпаки, скоротилася майже вдвічі — з 18 до 9. Найпотужніша буря літа досягла рівня Kp=7,3 4 липня, тоді як у 2025-му пік становив Kp=8,0. Сонце вступило в осінь у відносно спокійному стані, майже без помітної спалахової активності.
Ця пауза тривала недовго. 2 вересня 2026 року о 19:20 UTC у новій активній області № 4524, яка тільки починала з'являтися з-за північно-східного краю сонячного диска, стався спалах класу M3.0. Подія тривала з 18:57 до 19:48 UTC. Вона викликала радіозатемнення рівня R1 на денному боці Землі — від Північної Америки до Гаваїв. Високочастотний зв'язок тимчасово погіршився через поглинання сигналів в іоносфері. Область тільки виходить на бік, звернений до Землі, і в найближчі два тижні може продовжувати виробляти спалахи. Разом зі спалахом зафіксовано корональний викид маси, спрямований переважно на схід.
Того ж дня у східній і центральній частинах Тихого океану одночасно діяли три тропічні циклони. Ураган Лоуелл швидко посилився до категорії 5 з вітрами близько 160 миль на годину, ставши першим таким штормом у центральній частині басейну з 2018 року. Ураган Карина зберігав силу категорії 4, а тропічний шторм Марі біля узбережжя Мексики наближався до статусу урагану. Усі три системи перебували на денному боці планети в момент спалаху. Деякі спостерігачі відзначили збіг: рентгенівське випромінювання припало саме на регіон активних циклонів, що знову привернуло увагу до можливих зв'язків між сонячною активністю та глобальним електричним колом Землі.
До ранку 3 вересня геомагнітна обстановка залишалася спокійною. Основна частина викиду маси пішла східніше, і серйозних збурень магнітного поля не очікується. Нова активна область продовжить обертатися до Землі, і фахівці уважно стежать за її розвитком. Літо показало, що навіть на тлі спаду сонячного циклу спалахова активність може підносити сюрпризи, а осінь тільки починається.
