В одновимірній оптичній ґратці атоми калію-39, одягнені в раманівські поля, поводяться так, ніби обмінюються не цілим, а дробовим фазовим зсувом — як частинки, яких у природі не існує. Команда з ICFO у Барселоні (Іспанія) запропонувала модель, де бозони набувають густинно-залежних фаз Пайєрлса під час тунелювання через зайняті вузли.
У препринті від 6 листопада 2026 року фізики Жозеп Кабедо, Клаудіо Яковеллі, Летисія Тарруель і Алессіо Челі показали, що завантаження раманівсько зв'язаних атомів 39K в одновимірну ґратку реалізує ґратчастий аналог хіральної BF-теорії. За малої статистичної фази модель зводиться до відомої anyon-Hubbard, а за її межами виникає нова версія з необмеженими, а не періодичними взаємодіями. Чисельні розрахунки підтвердили ключові ознаки одновимірних аніонів: асиметрію розподілу імпульсів в основному стані, що залежить від густини, асиметричний транспорт під дією взаємодій і хіральні зв'язані стани.
Уявіть лінію, якою рухаються частинки: щоразу, коли одна «проходить» повз іншу, вона отримує додатковий поворот фази, пропорційний числу вже зустрінутих сусідів. У звичайному світі бозони проходять без сліду, ферміони — з жорстким відштовхуванням; тут же фаза накопичується поступово, як у заплутаній косі, і змінює напрямок руху всієї системи.
Це відкриває шлях до експериментального вивчення аніонів за межами кількох частинок — за допомогою вже наявних установок з раманівсько зв'язаними атомами калію. Асиметричний транспорт і хіральні стани можуть стати ресурсами для топологічних квантових обчислень або симуляції квантових полів із дробовою статистикою.
Згідно з препринтом на arXiv від 6 листопада 2026 року, всі перелічені ефекти доступні для прямого спостереження в лабораторії. Модель не потребує екзотичних умов і спирається на перевірені методи лазерного охолодження та оптичних ґраток.
Одновимірні аніони перестають бути суто теоретичною абстракцією і стають керованою платформою для перевірки фундаментальних законів квантової статистики.
