Увечері 17 червня 2026 року мешканці багатьох регіонів Південної Америки та інших частин континенту стали свідками вражаючої зустрічі двох найяскравіших об'єктів вечірнього неба — тонкого серпа Місяця та осяйної Венери. На тлі призахідного сонця планета та супутник Землі візуально зблизилися на відстань до пів градуса, утворивши ефектну картину, яку можна було легко помітити неозброєним оком.
Венера, відома як «вечірня зоря», цього дня перебувала лише за 0,5° від місячного серпа. Нижче над обрієм можна було розгледіти і Юпітер, що завершував композицію з трьох небесних тіл. Спостерігачі в Аргентині, Колумбії та сусідніх країнах відзначали, як яскраве світло планети та ніжне сяйво Місяця разом забарвлювали призахідне небо в особливі відтінки. У деяких районах відбулося навіть короткочасне покриття — Місяць на певний час закрив Венеру від погляду.
Таке тісне зближення відбувається через рух Місяця своєю орбітою навколо Землі та одночасне зміщення планет уздовж екліптики. Цього разу відстань між об'єктами виявилася мінімальною для 2026 року, що зробило видовище особливо помітним у сутінках. Фотографи та аматори астрономії ділилися знімками, на яких серп Місяця немовби «вказував» на яскраву цятку Венери.
Подія стала частиною серії зближень планет і Місяця в середині червня. За кілька днів до цього Венера і Юпітер також були поруч, а 17 червня до них приєднався місячний серп. Спостереження не потребувало спеціального обладнання — достатньо було поглянути на західний обрій приблизно через 30–40 хвилин після заходу сонця.
Подібні сполучення повторюються періодично і дозволяють побачити, як рухаються тіла Сонячної системи з погляду Землі. Цього разу видовище видалося особливо мальовничим завдяки фазі Місяця та яскравості Венери, яка в той момент за блиском перевершувала всі інші небесні об'єкти після Сонця.
