Зоря Gliese 710, помаранчевий карлик у сузір'ї Змії, прямує до Сонячної системи зі швидкістю, яку вдалося виміряти з безпрецедентною точністю. Через 1,34 мільйона років вона увійде в хмару Оорта — найвіддаленішу область нашої системи — і пройде на мінімальній відстані 2,4 світлового місяця, або близько 13 тисяч астрономічних одиниць.
Дослідження провела команда Інституту космічних наук ICE-CSIC в Іспанії під керівництвом Елої Фернандеса. Науковці використали дані місії Gaia DR3 Європейського космічного агентства та результати наземних спостережень інструментом CARMENES. Результати опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics у 2026 році. За розрахунками, Gliese 710, що зараз перебуває за 62 світлових роки від Сонця, наблизиться трохи повільніше, ніж вважалося раніше.
Аналіз показав, що за 4,56 мільярда років історії Сонячної системи відбулося близько 12 тисяч близьких прольотів зірок у радіусі 1,6 світлового року. У середньому зорі підходять до системи на відстань 3,3 світлового року раз на 95 тисяч років. Випадок Gliese 710 є винятковим: такі надблизькі зустрічі трапляються лише раз на 50 мільйонів років.
Ці прольоти — не просто рідкісні події. Їхній сукупний вплив поступово розмиває хмару Оорта, виштовхуючи комети як усередину системи, так і в міжзоряний простір. Дослідники зазначають, що саме такі взаємодії пояснюють появу міжзоряних об'єктів на кшталт Оумуамуа та комети Борисова.
Якщо Gliese 710 має планети, у майбутньому вони стануть найближчими до Землі — лише у 300 разів далі за Плутон. Команда наголошує: Сонячна система не є ізольованою, а постійно зазнає впливу сусідніх зірок у геологічних масштабах часу.
Дані Gaia та CARMENES дозволили побудувати статистичну модель, що виключає попередні систематичні помилки в оцінках зоряного руху.
