На вершині підводної гори Сенгор біля островів Кабо-Верде в Атлантиці вчені виявили два раніше невідомих види броньованих тихоходів. Ці крихітні істоти, чий розмір не перевищує часток міліметра, мешкають в осадах на глибині близько ста метрів і підкреслюють особливу роль підводних гір як оаз життя в океані.
Тихоходи, або водяні ведмеді, відомі своєю вражаючою витривалістю: вони витримують екстремальні умови, від вакууму космосу до глибоководних тисків. У морському середовищі вони входять до складу мейофауни — угруповання організмів розміром до міліметра, що населяють морське дно. Нові види — Megastygarctides hekatae sp. nov. і Parastygarctus potercha sp. nov. — належать до броньованих форм і мають рідкісні риси: у першого виявлено генітальні шипи, у другого — педоморфоз, коли дорослі особини зберігають ювенільні ознаки.
Дослідження провела міжнародна команда під керівництвом фахівців з інституту Зенкенберг ам Мер. Під час експедиції на судні Meteor у 2009 році зібрали проби осадів з вершини гори та з глибоководної ділянки за сто кілометрів північніше. З 219 досліджених особин 212 походили саме з плато Сенгор, де виявили загалом 20 таксонів тихоходів. На контрольній глибокій ділянці знайшли лише два таксони.
Сенгорська гора піднімається над навколишнім дном на кілька тисяч метрів, а її вершина лежить лише за 100–130 метрів від поверхні. Осади тут складаються переважно з грубих вапнякових фрагментів коралів, морських їжаків і молюсків — на відміну від тонкого мулу на великій глибині. Таке різноманіття субстратів, вочевидь, створює сприятливі умови для мікроскопічного життя.
Порівняння з іншими підводними підвищеннями, наприклад із Фарерською банкою, де раніше описали до 35 видів тихоходів, показує, що подібні структури часто багатші на життя, ніж навколишні рівнини. Глибоководні райони залишаються малодослідженими, і нові знахідки дають змогу припустити, що реальне різноманіття мейофауни в океані досі недооцінене.
Роботу опубліковано в журналі ZooKeys, і вона включає не лише описи видів, а й оновлені визначні таблиці для родів Megastygarctides і Parastygarctus. Це полегшить майбутні дослідження та допоможе точніше оцінювати внесок підводних гір у збереження океанічного біорізноманіття.
Вивчення таких мікроскопічних мешканців нагадує, що навіть найнепомітніші форми життя залежать від цілісності морських екосистем і потребують уваги під час планування океанічних досліджень.

