Червень 2026 року увійшов в історію як найбільш спекотний місяць для Західної Європи з моменту початку інструментальних спостережень. Середня температура в регіоні досягла 20,74 градуса Цельсія, що на 3,05 градуса вище за кліматичну норму періоду 1991–2020 років і перевершує попередній рекорд червня 2025 року.
Ці дані 9 липня 2026 року оприлюднила служба Європейського Союзу Copernicus Climate Change Service. На глобальному рівні червень 2026-го став другим найтеплішим місяцем в історії спостережень після червня 2024 року: середня світова температура склала 16,54 градуса Цельсія, що на 1,39 градуса перевищує показники доіндустріального рівня (1850–1900 роки).
Рекордна спека була зумовлена стрімким розвитком природного кліматичного циклу Ель-Ніньйо в екваторіальній частині Тихого океану, хоча визначальним фактором залишаються довгострокові антропогенні зміни клімату. Температура поверхні Світового океану сягнула безпрецедентних значень: середній показник за червень становив близько 21 градуса Цельсія, що вище за попередні рекорди 2023 та 2024 років.
Західна Європа потерпала від трьох потужних хвиль спеки: у травні, згодом від інтенсивного періоду з 20 по 28 червня та нової хвилі на початку липня. До зони аномально високих температур потрапили Іспанія, Велика Британія, Італія, Німеччина, а також частини Австрії та Швейцарії. Під час червневої хвилі в багатьох містах було зафіксовано нові абсолютні температурні рекорди — зокрема, в Іспанії максимум сягав 45,1 градуса Цельсія, а в Барселоні — 40,5 градуса.
Економічні та інфраструктурні збитки виявилися масштабними: фіксувалися відключення електроенергії (зокрема, у Франції довелося знизити потужність атомних реакторів через перегрів води для охолодження), закривалися школи та установи, масові лісові пожежі охопили Піренеї та південь Франції, а в Західній і Центральній Європі посилилася посуха.
«Червень 2026 року продемонстрував, наскільки глибокими є кліматичні зміни. Сукупність цих рекордів відображає стан кліматичної системи, яка продовжує накопичувати тепло. Як наслідок — дедалі інтенсивніші хвилі спеки, стабільно теплий океан та зростаючі ризики для людей, екосистем та інфраструктури в усій Європі та за її межами», — зауважила Саманта Берджесс, стратегічна лідерка з питань клімату Європейського центру середньострокових прогнозів погоди (ECMWF).
Кліматолог Йоері Рогель з Імперського коледжу Лондона наголосив: на планеті, яка продовжує нагріватися, хвилі спеки стають частішими та інтенсивнішими. Кожне найменше підвищення глобальної температури призводить до частіших і руйнівніших екстремальних погодних явищ.
Дослідження, проведене Copernicus спільно з організацією World Weather Attribution, підтвердило: зміни клімату, спричинені викидами парникових газів, відіграли визначальну роль у виникненні та посиленні європейської спеки в червні 2026 року. Без антропогенного впливу на клімат така інтенсивна хвиля була б практично неможливою.
Архів спостережень Copernicus ведеться з 1940 року і звіряється з глобальними даними, починаючи з 1850 року. На тлі рекордних температур фахівці попереджають: хвилі спеки більше не є винятковими подіями, а стають новою нормою для європейського літа.
