Джмелі з крихітним мозком вирішили завдання рівня шимпанзе
Джмелі знову здивували вчених. В експерименті, результати якого опубліковано в престижному журналі Science у червні 2026 року, земляні джмелі (*Bombus terrestris*) спонтанно вирішили абсолютно нове для них завдання з маніпулювання предметом. Ніхто їх цього не вчив. Вони просто… здогадалися.
Класичне завдання — у крихітному виконанні
Уявіть: синя штучна квітка з цукровою винагородою висить під стелею прозорої арени. До неї не дістати ні з підлоги, ні в польоті — висота спеціально підібрана. Поруч лежить легкий пінопластовий м’ячик.
Щоб отримати ласощі, джмелю потрібно самостійно здогадатися підкотити м’ячик під квітку та залізти на нього. Це комаховий варіант знаменитого завдання «коробка і банан», яке колись вирішували шимпанзе Вольфганга Келера.
Джмелів заздалегідь ознайомили лише з двома окремими фактами:
- синя квітка = нагорода;
- м’ячик можна рухати, і він безпечний.
Саму комбінацію цих знань — вирішення завдання — ніхто їм не показував.
Що показали результати
У групі, яка знала і про квітку, і про м’ячик, успішно впоралися 16 з 22 джмелів (близько 75 %). У контрольних групах, де був відсутній один з елементів або обидва, успіх різко падав.
Навіть коли квітку під час переміщення м’ячика повністю приховували з поля зору, багато джмелів все одно котили його точно в потрібне місце. Це свідчить про цілеспрямовану поведінку, а не про випадковість чи просту реакцію на те, що видно очима.
Чому це вражає
Мозок джмеля важить менше міліграма. Тривалий час вважалося, що спонтанне вирішення нових завдань з використанням предметів як інструментів — доля тварин з великим мозком: приматів, слонів, деяких птахів. Тепер зрозуміло: такий рівень когнітивної гнучкості можливий і у комах.
Дослідники підкреслюють: джмелі були повністю «наївними». У них не було жодного досвіду, схожого на потрібне рішення. Вони просто скомбінували два раніше отримані знання в абсолютно нову стратегію.
«Це, по суті, комаховий варіант класичного завдання „коробка і банан“. Тварина має зрозуміти, що предмет можна перемістити та використати як інструмент, щоб дістати недоступну ціль», — говорить старший автор дослідження Оллі Лукола з Університету Оулу.
Що це змінює
Відкриття не означає, що джмелі мають людське мислення чи свідомість. Але воно значно розширює межі наших уявлень про те, наскільки «складний» мозок потрібен для гнучкого, цілеспрямованого вирішення нових проблем.
Джмелі вже раніше дивували вчених: вони грають з м’ячиками, рахують, впізнають обличчя, відчувають ритм і навіть навчаються складним навичкам у родичів. Нове дослідження додає ще одну яскраву главу до історії про те, що інтелект — це не лише розмір мозку.
Маленькі, мохнаті та несподівано розумні. Джмелі знову довели: природа вміє дивувати.
