Світові мангрові екосистеми продемонстрували безпрецедентний рівень глобального відновлення. Згідно з даними нового масштабного дослідження, ця позитивна тенденція стала «важливим джерелом оптимізму» в контексті міжнародних зусиль із боротьби зі зміною клімату. Дослідження опубліковано в одному з найпрестижніших наукових журналів світу — Science. «Unexpected expansion and regrowth in Earth’s mangrove forests over the past four decades» (Несподіване розширення та відновлення мангрових лісів Землі за останні чотири десятиліття).
Мангрові зарості відіграють критично важливу роль у підтримці екологічного балансу планети. Вони слугують природним буфером, що захищає прибережні поселення від руйнівних штормів та ерозії, виступають потужними поглиначами вуглекислого газу (так званий «блакитний вуглець») і є незамінними нерестилищами та середовищами існування для багатьох видів риб. Проте, починаючи з 1980-х років, ці унікальні біоми зникали з лякаючою швидкістю через антропогенний вплив, забруднення та освоєння узбереж.
Однак ця негативна динаміка змінилася на позитивну. Найсвіжіші наукові дані свідчать про те, що за останні 16 років темпи відновлення та природного приросту мангрових лісів стабільно перевищували показники їхньої втрати. У результаті, попри масштабні втрати наприкінці XX століття, загальне чисте скорочення площі мангрових лісів за останні 40 років склало лише 1%.
«Після десятиліть невпинного погіршення стану ми нарешті спостерігаємо глобальний поворотний момент у долі мангрових лісів», — зазначає керівник дослідження Чжень Чжан з Університету Тулейн (Луїзіана, США). За його словами, отримані дані підкреслюють високу стійкість цих екосистем і підтверджують їхній потенціал як одного з найефективніших природоорієнтованих рішень для пом'якшення наслідків кліматичних змін і захисту берегових ліній.
Окрім кількісного зростання площі, дослідження також виявило якісне поліпшення стану біомів: існуючі мангрові масиви стають густішими та здоровішими. Вчені пов'язують цю позитивну динаміку з посиленням природоохоронної політики на державному рівні та реалізацією цілеспрямованих програм із відновлення лісів у різних країнах світу.
При цьому експерти наголошують, що розслаблятися зарано: в окремих регіонах світу мангрові екосистеми досі стикаються із серйозними локальними загрозами, що потребують безперервного моніторингу та адресних заходів захисту.
Доктор Деніел Фрісс, професор наук про навколишнє середовище в Університеті Тулейн, резюмував значення відкриття, назвавши його «рідкісним і надихаючим прикладом успішного збереження природи». На думку фахівця, цей прорив дає людству реальний і важливий привід для оптимізму в глобальній боротьбі з кліматичною кризою, доводячи, що грамотні природоохоронні ініціативи здатні повернути назад навіть багаторічні тенденції деградації довкілля.
